Cпосіб лікування хворих з пароксизмами фібриляції передсердь при ішемічній хворобі серця

Abstract

Спосіб лікування хворих з пароксизмами фібриляції передсердь при ішемічній хворобі серця включає призначення інгібітору ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) на фоні стандартної медикаментозної терапії. Як інгібітор АПФ використовують периндоприл, який призначають індивідуально залежно від рівня концентрації фактора некрозу пухлин (ФНП-α) в сироватці крові, визначення якого проводять в першу добу розвитку пароксизму та після відновлення синусового ритму. При її рівні у сироватці крові у бік збільшення відносно нормативних значень показника добову дозу периндоприлу регулюють від 4 мг при концентрації ФНП-α <75 пг/мл, до 8 мг - при концентрації ФНП-α 75 пг/мл протягом року. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/11434

Способ лечения больных с пароксизмами фибрилляции предсердий при ишемической болезни сердца включает в себя назначение ингибитора ангиотензинпревращающего фермента (АПФ) на фоне стандартной медикаментозной терапии. В качестве ингибитора АПФ используют периндоприл, который назначают индивидуально в зависимости от содержания фактора некроза опухолей (ФНО-α) в сыворотке крови, определение которого проводят в первые сутки развития пароксизма и после восстановления синусового ритма. При тенденции к изменению содержании ФНО-α в сыворотке крови в сторону ее увеличения относительно нормативных значений этого показателя суточную дозу периндоприла устанавливают на уровне от 4 мг при концентрации ФНП-α <75 пг/мл до 8 мг при концентрации ФНП-α 75 пг/мл на протяжении года. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/11434