Прагматико-семантический модус фольклорных пословиц

Abstract

У статті розглядається системно-функціональна природа пареміологічних одиниць. Емпіричні факти представлені в тематичному ракурсі. У роботі фокусується увага на глибинній структурі прислів'їв, в цілому, і на субпарадигмі одиниць, семантизуючих негативну оцінку, зокрема. Полярні ідеї Життя – Смерть, Любов – Ненависть, Дружба – Ворожнеча є базовими одиницями фольклорних прислів'їв. Прислів'я, як експресивні одиниці мови, виконують прагматичну функцію, впливаючи на адресата. Негативна конотація об'єкту, що цікавить нас, передбачає актуалізацію прагматичного ефекту, що полягає в настанові, допомозі, повчанні адресата у важких ситуаціях.

В статье рассматривается системно-функциональная природа паремиологических единиц. Эмпирические факты представлены в тематическом ракурсе. В работе фокусируется внимание на глубинной структуре пословиц, в целом, и на субпарадигме единиц, семантизирующих негативную оценку, в частности. Полярные идеи Жизнь – Смерть, Любовь – Ненависть, Дружба – Вражда являются базовыми единицами фольклорных пословиц. Пословицы, как экспрессивные единицы языка выполняют прагматическую функцию, воздействуя на адресата. Негативная коннотация интересующего нас объекта, предполагает актуализацию прагматического эффекта, заключающегося в наставлении, помощи, поучении адресата в затруднительных ситуациях.

The article deals with the systemo-functional nature of paroemiological units. Empiric facts are presented in a topical view. The attention is being focused on deep structure of proverbs, the subparadigm of negative assessment. Polar dichotomies Life – Death, Love – Hate, Friendship – Hostility make the basic units of folklore proverbs. Proverbs as expressive units of language perform pragmatic function, influencing the addressee. Negative connotation includes actualization of pragmatic admonition, help and assessment in certain situations.