The Challenge of Ecological Economics: Historical Context and Some Specific Issues

Abstract

За останні півтора століття існуючі економічні устої були піддані широкій критиці. Так Мальтус критикував економістів за абстрагування від проблеми постійно-зростаючого народонаселення; Маркс критикував економістів за абстрагування від класової боротьби та нерівності; критика Кейнса полягала в критиці ігнорування питання невизначеності і повної зайнятості як такої через стимулювання сукупного попиту. Сучасна економічна думка намагається вирішити питання поставлені критиками-економістами в попередні роки. Автор відповідає на критику попередників таким чином. По-перше, що до мальтузіанської критики: багаті країни мають менші показники народжуваності ніж бідні країни, і відповідно якщо питання народонаселення само по собі автоматично вирішиться якщо бідні країни будуть розвиваються швидшими темпами. По-друге, критика марксистів вирішується через покращення умов для бідних через економічне зростання як таке і не потрібно зважати на відносну позицію багатих. І нарешті критика Кейнса вирішується, через стимулювання сукупного попиту, який і забезпечить повну зайнятість через стимулювання інвестицій. Друга частина роботи присвячена актуальним питанням екологічної економіки. Економічна система зростає досить значними темпами і стає все більшою у порівнянні з екосистемою планети, хоча економічна система є лише підсистемою екосистеми. Чим ближче економічна система за своїми розмірами наближається до своєї материнської системи, тим більше вона повинна бути їй подібна (за такими характеристиками як цілісність, відсутність зростання, фізична закритість, використання сонячного світла як головного джерела енергії). Шлях прогресу економіки повинен перейти від кількісного зростання до якісного розвитку.

В данной работе автор рассматривает экономическую систему как составляющую (подсистему) экосистемы. Чем ближе подсистема к общей системе по своему размеру, тем больше она должна быть похожа на общую систему по своим характеристикам – целостность, отсутствие роста, физическая закрытость и использование энергии солнечного света в качестве основного источника энергии. Прогресс для экономики должен перейти от количественного роста к качественному развитию. Он должен вступить в фазу устойчивого развития – качественное улучшение без количественного расширения – стационарность экономики.

In this paper author looks at economic system as a part (subsystem) of ecosystem. The nearer the subsystem approaches the total system in scale, the more it must become like the total system in its basic characteristics – finitude, nongrowth, material closure, and reliance on the flow of sunlight as its main energy source. The path of progress for the economy must shift from quantitative growth to qualitative development. It must enter a phase of sustainable development – qualitative improvement without quantitative expansion – a steady-state economy.