Лінгвістичний модус культурем (на прикладі повісті Івана Франка "Захар Беркут")

Abstract

У статті розглядається лінгвістичний статус культурем – мовних знаків, що містять важливу інформацію про певні об’єкти, які є історично/культурно значущими. Визначено, що культурологічно марковані одиниці можуть вбирати у себе власне мовне явлення та позамовне середовище, а зміст культуреми може знаходитися у безпосередньому зв’язку з культурологічною компетенцією носія мови. Проводиться аналіз асиметрії культурем на прикладі української/англійскьої мов, а також зазначається, що культуреми відображають національний колорит, а їх соціокультурний компонент створює оригінальний імідж, тим самим сприяючи оптимізації процесу міжкультурної комунікації. Доведено, що культурема може виступати у формі культурного символу, оскільки вона фіксує, зберігає та передає культурну інформації. Приклади культурем надають можливість зрозуміти, що мови відрізняються не лише деякими окремими, ізольованими параметрами, а й усією сукупністю вербальної та невербальної інформації.

В статье рассматриваются культуремы – языковые знаки, которые включают в себя важную информацию об определенных объектах, являющихся исторически/культурно значимыми. Проводится анализ асимметрии культурем на примере украинского/английского языков, а также указывается, что культуремы отображают национальный колорит, их социокультурный компонент создает оригинальный имидж, тем самым способствует оптимизации процесса межкультурной коммуникации. Доказано, что культурема может выступать в форме культурного символа, поскольку она фиксирует, сохраняет и служит для передачи культурной информации. Примеры культурем дают нам возможность понять, что языки отличаются не только некоторыми отдельными, изолированными один от другого параметрами, а и всей совокупностью вербальной и невербальной информации.

The article is dealt with the analysis of cross-cultural units – linguistic signs that include important information about certain objects, which are historically/culturally significant. It was determined that culturally biased unit can contain its own linguistic phenomenon and extralinguistic one, and the content of cross-cultural unit must correlate with the cultural competence of the native speaker. The analysis of cross-cultural units asymmetry is done on the example of Ukrainian and English and it was determined that cross-cultural units reflect national color, and their sociocultural component creates an original image, promoting the optimization of cross-cultural communication. Cross-cultural unit can be in form of cultural symbol, as it fixes, saves and transmits cultural information. The examples of cross-cultural units give us understanding that languages differ not only by isolated one from another parameters, but also by the whole set of verbal and non-verbal information.