Вплив телмісартану на параметри добового моніторування артеріального тиску у хворих на артеріальну гіпертензію

Abstract

Метою роботи було вивчення впливу телмісартану у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) на параметри добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ): антигіпертензивного ефекту та характеру добової зміни. Обстежено 52 хворих із АГ II–III ступенів віком 30–59 років (середній вік (53 ± 4,7) року). Давність захворювання АГ коливалася від 3 до 12 років, становлячи у середньому (8,6 ± 1,3) року. ДМАТ виконувалося із використанням реєстратора АВРМ-04 («Meditech», Угорщина). Клініко-функціональні дослідження проводили під час перебування пацієнта у стаціонарі та через 8 тижнів після початку лікування. З метою антигіпертензивного лікування після проведення ДМАТ призначали телмісартан у дозі 80 мг на добу. Порівняльне оцінювання впливу терапії телмісартаном на показники добового моніторування АТ показало, що систолічний добовий АТ зменшувався порівняно з вихідним на 25,7 % (р < 0,0001), денний на 23,6 % (р < 0,0001), нічний – на 25,5 % (р < 0,0001), діастолічний добовий – на 27,4 %, діастолічний денний – на 26,3 %, діастолічний нічний – на 18,5 % (р = 0,003), а також пульсовий: добовий – на 24,6 % (р = 0,0006), денний – на 22,8 % (р = 0,0004), нічний – на 23,1 % (р = 0,003). Про позитивну динаміку впливу телмісартану на рівень АТ упродовж доби свідчило також зменшення показника добової варіабельності систолічного АТ і денного діастолічного АТ на 31,6 і 16,0 % відповідно. Ці зміни супроводжувалися достовірно значущими змінами варіабельності кількості хворих із добовим профілем систолічного артеріального тиску типу non-dipper на 45,5 %, diррег на 62,2 і 56 % як для систолічного, так і діастолічного АТ. Застосування телмісартану призводило до зниження рівня АТ упродовж доби, що асоціювалося з тенденцією до збільшення кількості пацієнтів із прогностично сприятливими змінами добового профілю АТ.

Целью работы было изучение влияния телмисартана у больных артериальной гипертензией (АГ) на параметры суточного мониторирования артериального давления (СМАД): антигипертензивного эффекта и характера суточного изменения. Обследовано 52 больных с АГ II–III степеней в возрасте 30–59 лет (средний возраст (53 ± 4,7) года). Давность заболевания АГ колебалась от 3 до 12 лет, составляя в среднем (8,6 ± 1,3) года. СМАД выполнялось с использованием регистратора АВРМ-04 («Meditech», Венгрия). Клинико-функциональные исследования проводили во время пребывания пациента в стационаре и через 8 недель после начала лечения. С целью антигипертензивного лечения после проведения СМАД назначали телмисартан в дозе 80 мг в сутки. Сравнительная оценка влияния терапии телмисартаном на показатели суточного мониторирования АД показала, что систолическое суточное АД уменьшалось по сравнению с исходным на 25,7 % (р < 0,0001), дневное – на 23,6 % (р < 0,0001), ночное – на 25,5 % (р < 0,0001), диастолическое суточное – на 27,4 %, диастолическое дневное – на 26,3 %, диастолическое ночное – на 18,5 % (р = 0,003), а также пульсовое: суточное – на 24,6 % (р = 0,0006), дневное – на 22,8 % (р = 0,0004), ночное – на 23,1 % (р = 0,003). О положительной динамике влияния телмисартана на уровень АД в течение суток свидетельствовало также уменьшение показателя суточной вариабельности систолического АД и дневного диастолического АД на 31,6 и 16,0 % соответственно. Эти изменения сопровождались достоверно большими изменениями вариабельности количества больных с суточным профилем систолического артериального давления типа non-dipper на 45,5 %, diррег – на 62,2 и 56 %, как для систолического, так и диастолического АД. Применение телмисартана приводило к снижению АД в течение суток, ассоциировалось с тенденцией к увеличению количества пациентов с прогностически благоприятными изменениями суточного профиля АД.

The aim of this work was to study the effect of telmisartan in patients with arterial hypertension (AH) on the parameters of ambulatory blood pressure monitoring (ABPM): antihypertensive effect and character of the daily changes. The study involved 52 patients with hyperten-sion degree II–III at the age of 30–59 years (mean age 53 ± 4,7) years. The duration of the disease ranged from 3 to 12 years, with an average of 8,6 ± 1,3 years. ABPM was performed using ABPM-04 recorder («Med-itech», Hungary). Clinical and functional studies were performed during the patient's stay in hospital and 8 weeks after initiation of treatment. As antihypertensive treatment after ABPM, telmisartan 80 mg per day was administered. Comparative evaluation of the effect of treatment with telmisartan on circadian blood pressure monitoring showed that daily systolic blood pressure, as compared with initial pressure, decreased by 25.7 % (p < 0.0001), day-time pressure – by 23.6 % (p < 0.0001), night-time – by 25.5 % (p < 0.0001), diastolic daily – by 27.4 %, diastolic day-time – by 26.3 %, diastolic night-time – by 18.5 % (p = 0.003), as well as the pulse: daily – 24, 6 % (p = 0.0006), day-time – by 22.8 % (p = 0.0004), night-time – by 23.1 % (p = 0.003). Positive dynamics of the effect of telmisartan on blood pressure during the day was demonstrated by a decrease in the index of daily variability of systolic blood pressure and day-time diastolic blood pressure by 31.6 % and 16.0 %, respectively. These changes were accompanied by fairly large changes in the variability of daily number of patients with systolic blood pressure profile of non-dipper type by 45.5 %, 62.2 % – diррег and 56 % for both systolic and diastolic blood pressure. Telmisartan led to a decrease in blood pressure during the day and was associated with a tendency to increase the number of patients with prognostically favorable changes in circadian BP profile.