Феномен лакунарності (відсутності) у віршованих текстах: перекладацькі аспекти

Abstract

У статті осмислюється феномен лакунарності, відсутності (об’єкт дослідження), його чинники в корелюючих мовах – англійській та українській. Матеріалом дослідження слугують в основному вірші – «The Arrow and the Song» (H. W. Longfellow) та «The Bells of St. Petersburgh» (Th. Moore). Актуальність теми об’єктивується малослідженістю зазначеної тематики, зростаючим інтересом вчених до живого мовлення та мовленнєвої поведінки у соціумі. Мета роботи полягає в ідентифі кації типів лакун, середовища її реалізації, осмислення синергетичних основ словокомпактування. У роботі використаний досвід вітчизняних та зарубіжних учених із зазначених проблем, а також результати авторських пошуків. Як показує дослідження, лакунарність (відсутність) спрацьовує за різними чинниками іманентних структур та внутрішньомовних. У роботі фокусується увага на ідіостилі Тараса Григоровича Шевченка, використанні негаторів у процесі омовлення актуальних проблем його сьогодення. Як показує контрастивний аналіз семантичний дизайн кожної мови детермінує вибір конкретних форм пошуку. В українській мові на відміну від англійської перевага надається полінегативності. На відміну від англійської мови в українській граматиці відсутня категорія артикля. У роботі епатується питання інтеграції вербальних та невербальних засобів на матеріалі комунікативного мовчання, яке є самою активною лакунарною ендозоною. Переклад білих плям оригіналу відбувається за допомогою спільних перекладацьких прийомів – компресією, декомпресією, пропусками та модифікацією. Адекватність перекладу досягається шляхом відповідної передачі інформації та прагматики вихідного тексту. Питання бути чи не бути перекладу знімається з дискусії як таке, що порушуються спроможністю перекладацької практики передавати вихідні позиції оригінальних текстів.

В статье исследуется феномен лакунарности, отсутствия (объект исследования), его признаки в коррелирующих языках – английском и украинском. Материалом исследования в основном выступают стихотворения «The Arrow and the Song» (H. W. Longfellow) и «The Bells of St. Petersburgh» (Th. Moore). Актуальность темы объективируется недостаточной исследованностью указанной тематики, возрастающим интересом ученых к живому языку и речевому поведению в социуме. Цель работы состоит в распознании типов лакун, их среды реализации, а также осмысление синергетической базы словоинтеграции. В работе использован опыт отечественных и зарубежных ученых по релевантным проблемам, а также результаты авторских поисков. Как показывает исследование, лакунарность (отсутствие) срабатывает по-разному в зависимости от имманентных структур внутриязыковых, а также авторского тезауруса. В работе фокусируется внимание на идиостиле Т. Г. Шевченко, использование им негаторов, процессы оязыковления актуальных проблем его социума. Контрастивный анализ свидетельствует о валоративности семантического дизайна, который детерминирует выбор соответствующих языковых форм. В украинском языке в отличие от английского срабатывает принцип полинегативности. В украинской грамматике также отсутствует категория артикля. В работе эмпатируется внимание на интеграции вербальных и невербальных средств на материале коммуникативного молчания, которое представляет собой наиболее лакунарную эндозону. Трансформация белых пятен оригинала совершается при помощи общих приемов перевода – компрессией, декомпрессией, пропусками и модификацией. Адекватность перевода достигается путем сохранения информативности и прагматики исходного текста. Вопрос быть или не быть переводу снимается с дискуссии в силу его переводческой тенденции сохранять исходные позиции оригинальных текстов.

The article in question deals with the problem of lacunarity (negation), its properties in the English and Ukrainian languages. The poems «The Arrow and the Song» (H. W. Longfellow) and «The Bells of St. Petersburgh» (Th. Moore) are being contrastively analyzed. Topicality of the theme is verified by the problem itself, whith awaits its discussion, and due to the growing interests of linguists to emerging science – lacunology. At present there works a great impulse to speech and speech moduses. The goal of paper is aimed at identification of lacuna types, their environment and synergetic powers of words. The achievements of native and foreign scientists are taken into consideration, let alone subjective generalization. Attention is being paid to the inner laws of related languages. T. Shevchenko idiolect is being briefly touched upon in the terms of negation endozone. The differences of languages tell upon their usage. Cf. phenomenon of polynegation or the use of articles. The English language prefers mononegation in contrast to the Ukrainian language. The latter does not like articles. But the communicative effect works wonders in both languages. It is the most lacunar and universe into that. Translation works on and its ways are compression, decompression, lacunarity, modification. Translator texts cope with original one due to their equivalent pragmatico-semantic loading.