Please use this identifier to cite or link to this item: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/66159
Title: Innovations and academic publishing: who will cast the first stone?
Other Titles: Інновації та академічні видання: хто кине перший камінь?
Инновации и академические издания: кто бросит первый камень?
Authors: Molchanovа, A.
Chunikhina, N.
Strielkowski, W.
Keywords: innovations
academic publishing
predatory journals
Stöckelová controversy
Durnová controversy
peer review
Scopus
Web of Science
інновації
академічні публікації
хижацькі журнали
суперечка Штоккеловой
суперечка Дурновой
рецензування
инновации
академические публикации
хищнические журналы
спор Штоккеловой
спор Дурновой
рецензирование
Issue Year: 2017
Publisher: Sumy State University
Citation: Molchanova, A. Innovations and academic publishing: who will cast the first stone? [Текст] = Інновації та академічні видання: хто кине перший камінь? / A. Molchanova, N. Chunikhina, W. Strielkowski // Маркетинг і менеджмент інновацій. - 2017. - № 4. - С. 40-48. - DOI: 10.21272/mmi.2017.4-03
Abstract: Academic publishing has always been open to innovations of various kinds. Publications in prestigious academic journals have a significant impact on the institutional rankings and funding. Most recently, the question "where" to publish became more important than "what" to publish. However, the existing system is often abused by many academics. Czech Republic is one of the countries that seem to be particularly obsessed with the issue of "predatory" journals, which led to numerous accusations and even paid mass media involvement. Yet, everyone in the Czech Republic (including the top officials of the country’s leading universities as well as the Czech Academy of Sciences) has been or is publishing papers in the journals that were once considered “predatory” according to “Beall’s List” (for example journals published by MDPI or Hindawi). A plethora of Czech academic got their promotions based on publishing their monographs in obscure Czech publishing houses located in apartment blocks and listing non-existing people on their scientific boards, or publishing their numerous papers in the journals are editors of without any peer review (a famous “Stöckelová controversy”). Between 2009 and 2013, Czech universities made approximately $2 million on payments from government funding as rewards for papers and monographs published in "predatory" publishing outlets. Yet, the case of "predatory" journals has been used by some mediocre Czech (social) scientists to question the system of world's established academic metrics represented by Scopus and Web of Science. However, the creation of local publication standards would enable small groups of academics to control job promotions within the research instructions and universities and influence the division of state funding envisaged for supporting research and innovations. International academic databases, such as Scopus and Web of Science, ensure the transparency and objectivity and thence represent the best way of measuring the scientific output and productivity.
здійснюють значний вплив на інституційні рейтинги та допомагають дослідникам отримати грантове фінансування. Але питання про те, «де» публікуватися, стало важливіше за питання про те, «що» публікувати. Чеська Республіка – одна з країн, які, схоже, особливо одержимі проблемою «хижих» журналів, які породили бурю в склянці води. Усі в Чеській Республіці (включаючи вище керівництво провідних університетів країни і Академії наук) видавалися і продовжують видаватися в журналах, які колись вважалися «хижацькими» відповідно до списку, складеного Джеффрі Біллом (наприклад журнали видавництв MDPI або Hindawi). Багато чеських вчені отримують підвищення на основі публікації своїх монографій в маловідомих видавництвах, розташованих в багатоквартирних будинках, або публікацій статей в журналах, які вони редагують, в обхід рецензії та експертної оцінки (знаменитий «суперечка Терези Штоккеловой»). За деякими оцінками, у період між 2009 і 2013 роками чеські університети заробили близько 2 мільйонів доларів завдяки публікації статей і монографій в «хижацьких» видавництвах. Існування «хижацьких» журналів дозволило менш продуктивним чеським вченим (як правило, у галузі суспільних наук) поставити під сумнів систему загальносвітових академічних показників світу, таких, як Scopus і Web of Science. Однак відхід від всесвітньо відомих баз даних і створення національних стандартів публікацій, безсумнівно, дозволять невеликим групам місцевих вчених контролювати систему академічних рейтингів та наукової продуктивності. Тільки такі наукові бази даних, як Scopus і Web of Science, пропонують об'єктивну та неупереджену систему оцінки на основі міжнародних критеріїв і дозволяють об'єктивно оцінювати академічну продуктивність.
Академическая публикационная активность всегда была открыта различным инновациям. Публикации в престижных академических журналах оказывают значительное влияние на институциональные рейтинги и помогают исследователям получить грантовое финансирование. Тем не менее вопрос о том, «где» публиковаться, стал важнее вопроса о том, «что» публиковать. Чешская Республика – одна из стран, которые, похоже, особенно одержимы проблемой «хищных» журналов, породивших бурю в стакане воды. Все в Чешской Республике (включая высшее руководство ведущих университетов страны и Академии наук) издавались и продолжают издаваться в журналах, которые когда-то считались «хищническими» в соответствии со списком, составленным Джеффри Биллом (например журналы издательств MDPI или Hindawi). Многие чешские ученые получают повышение на основе публикации своих монографий в малоизвестных издательствах, расположенных в многоквартирных домах, или публикаций статей в журналах, которые они редактируют, в обход рецензии и экспертной оценки (знаменитый «спор Терезы Штоккеловой»). По некоторым оценкам, в период между 2009 и 2013 годами чешские университеты заработали около 2 миллионов долларов благодаря публикации статей и монографий в «хищнических» издательствах. Существование «хищнических» журналов позволило менее продуктивным чешским ученым (как правило в области общественных наук) подвергнуть сомнению систему общемировых академических показателей мира, таких как Scopus и Web of Science. Однако отход от всемирно известных баз данных и создание национальных стандартов публикаций, несомненно, позволят небольшим группам местных ученых контролировать систему академических рейтингов и научной продуктивности. Только такие научные базы данных как Scopus и Web of Science предлагают объективную и беспристрастную систему оценки на основе международных критериев и позволяют объективно оценивать академическую производительность.
URI: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/66159
Type: Article
Appears in Collections:Маркетинг і менеджмент інновацій

Views
Other15
Germany1
United States1
Downloads
Other17
China1
Germany1


Files in This Item:
File Description SizeFormatDownloads 
Molchanovа.pdf360.84 kBAdobe PDF19Download


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.