Динамика маркеров системного воспалительного ответа у больных острым инфарктом миокарда под влиянием лечения

Abstract

Актуальність. Захворювання серцево-судинної системи є провідною причиною смертності серед населення у всьому світі. В даний час визначено роль безлічі факторів ризику розвитку і дестабілізації ішемічної хвороби серця, проте ще повністю не вдається пояснити механізми виникнення гострих коронарних ускладнень. З метою вивчення запального процесу при атеросклерозі і різних формах ішемічної хвороби серця в сучасній науці досліджується ряд маркерів і медіаторів запального процесу. Всі вони в тій чи іншій мірі відображають наявність і активність, особливості перебігу запального процесу. Представляється доцільним вивчити стан системної запальної відповіді у хворих з гострим інфарктом міокарда. Це дасть можливість визначити динаміку маркерів системної запальної відповіді у хворих гострим інфарктом міокарда під впливом лікування. Мета дослідження: визначити динаміку маркерів системної запальної відповіді у хворих гострим інфарктом міокарда під впливом лікування. Матеріали і методи. Результати дослідження базуються на даних комплексного обстеження 103 хворих на ішемічну хворобу серця з гострим інфарктом міокарда з них 72 – з турбулентністю серцевого ритму і 31 пацієнт без турбулентності серцевого ритму. Практично здорового 31 волонтера обстежили в амбулаторних умовах. Все 134 обстежені особи були порівнянні за віком і соціальним статусом. Отримані результати. Рівень ВЧ-С-реактивного білка через 48 годин від початку клінічних проявів гострого інфаркту міокарда склав 12,98 [9,99; 35,45] мг/л в першій підгрупі і був порівнянний зі значенням 12,92 [9,92; 13,88] мг/л другої підгрупи (p > 0,05). Через 2 тижні було виявлено статистично значуще зниження на Δ % = - 54,84 % даного показника до 8,68 [7,43; 16,90] мг/л в першій підг- рупі і Δ % = -66,57 % до 7,36 [6,63; 9,19] мг/л у другій підгрупі. Значення ВЧ-С-реактивного білка через 2 тижні статистично достовірно було вищими в підгрупі аторвастатину 8,68 [7,43; 16,90] мг/л проти 7,36 [6,63; 9,19] мг/л у підгрупі розувастатина (p < 0,05). Висновок. Розувастатин має більш виражені протизапальні властивості.

Актуальность. Заболевания сердечно-сосудистой системы являются ведущей причиной смертности среди населения во всем мире. В настоящее время определена роль множества факторов риска развития и дестабилизации ишемической болезни сердца, однако еще полностью не удается объяснить механизмы возникновения острых коронарных осложнений. С целью изучения воспалительного процесса при атеросклерозе и различных формах ишемической болезни сердца в современной науке исследуется ряд маркеров и медиаторов воспалительного процесса. Все они в той или иной мере отражают наличие и активность, особенности течения воспалительного процесса. Представляется целесообразным изучить состояние системного воспалительного ответа у больных с острым инфарктом миокарда. Это даст возможность определить динамику маркеров системного воспалительного ответа у больных острым инфарктом миокарда под влиянием лечения. Цель исследования: определить динамику маркеров системного воспалительного ответа у больных острым инфарктом миокарда под влиянием лечения. Материалы и методы. Результаты исследования базируются на данных комплексного обследования 103 больных ишемической болезнью сердца с острым инфарктом миокарда из них 72 – с турбулентностью сердечного ритма и 31 пациент без турбулентности сердечного ритма. Практически здорового 31 волонтера обследовали в амбулаторных условиях. Все 134 обследованные человека были сопоставимы по возрасту и социальному статусу. Полученные результаты. Уровень ВЧ-С-реактивного белка через 48 часов от начала клинических проявлений острого инфаркта миокарда составил 12,98 [9,99; 35,45] мг/л в первой подгруппе и был сопоставим со значением 12,92 [9,92; 13,88] мг/л второй подгруппы (p > 0,05). Через 2 недели было выявлено статистически значимое снижение на Δ % = -54,84 % данного показателя до 8,68 [7,43; 16,90] мг/л в первой подгруппе и на Δ % = -66,57 % до 7,36 [6,63; 9,19] мг/л во второй подгруппе. Значение ВЧ-С-реактивного белка через 2 недели статистически достоверно было более высоким в подгруппе аторвастатина 8,68 [7,43; 16,90] мг/л против 7,36 [6,63; 9,19] мг/л в подгруппе розувастатина (p < 0,05). Вывод. Розувастатин обладает более выраженными противовоспалительными свойствами.

Rationale. Cardiovascular diseases are the leading cause of death among the worldwide population. Currently, the role of many risk factors for the development and destabilization of ischemic heart disease (IHD) has been determined, however, a complete explanation of the mechanisms of acute coronary complications occurrence is still not provided. To study the inflammatory process in atherosclerosis and various forms of IHD, a number of markers and mediators of the inflammatory process should be examined in modern science. In one way or another, they all reflect the presence, activity, and peculiarities of the inflammatory process course. It seems to be appropriate to study the status of systemic inflammatory response in patients with acute myocardial infarction. This will give the opportunity to determine the dynamics of markers of systemic inflammatory response in patients with acute myocardial infarction under the influence of treatment. The purpose of the study: to determine the dynamics of markers of systemic inflammatory response in patients with acute myocardial infarction under the influence of treatment. Materials and methods. The results of the study are based on data from a comprehensive survey of 103 patients with IHD and AMI, among which 72 subjects had heart rate turbulence (HRT) and 31 patients had no HRT. 31 healthy volunteers were examined on an outpatient basis. All 134 of the surveyed persons were matched in age and social status. Obtained results. The HS-CRP levels after 48 hours from the onset of clinical manifestations of AMI has made 12.98 [9.99; 35.45] mg/l in the first subgroup and was comparable with the value of 12.92 [9.92; 13.88] mg/l in the second subgroup (p > 0.05). After 2 weeks there was a statistically significant reduction of Δ % = -54.84 % to 8.68 [7.43; 16.90] mg/l in the first subgroup, and of Δ % = -66.57 % to 7.36 [6.63; 9.19] mg/l in the second subgroup. Statistically, after 2 weeks the value of HS-CRP was significantly higher in atorvastatin subgroup 8.68 [7.43; 16.90] mg/l vs. 7.36 [6.63; 9.19] mg/l in rosuvastatin subgroup (p < 0.05). Conclusion. Rosuvastatin has more pronounced anti-inflammatory properties