Teaching law, ethics, and social responsibility in a school of business: a value-driven approach to leadership and sustainability

Abstract

Human beings are not perfect decision-makers and therefore need formal and informal development opportunities. History has shown that very intelligent professionals in the technical, as well as philosophical fields, have made huge mistakes that have been very costly, i. e. the Chernobyl disaster. Doctors have operated on the wrong leg of patients and consequently, the patients have lost their good leg. Engineers have designed buildings and bridges that have collapsed because of their mistakes or oversights. In the past, philosophers and scientists have stated abstracts theories, which have been proven wrong. For example, whoever said that the earth is flat probably did not go very high; yet this was an accepted statement, which proved to be wrong. Therefore, it is very possible that as human beings even the most intelligent of us could make mistakes. For some, this may need to be a paradigm shift while for others this is already an accepted belief. Consequently, as human beings, we need training and education for making more effective and ethical decisions. The study of doing what is right can be approached from a philosophical perspective in ethics courses. This paper provides practical suggestions for creating and teaching a stand-alone ethics course along with the values of legality, morality, social responsibility, and sustainability for future professionals, managers, and leaders in business and society. The paper explains ethical egoism, relativism, utilitarianism, and Kantian ethics. This research methodology is rooted in "best practices" as well as fifty years of personal teaching experiences of the authors. As such, all the content and suggestions have been applied, practised, and perfected over several decades. As such, the suggestions and recommendations are best practices that can be integrated into existing curriculums by faculty members who are asked to teach ethics and other philosophical classes. Faculty who are teaching ethics courses can benefit from the suggestions provided by the authors, particularly by reflecting on the twenty-three specific "teaching tips" included throughout the article.

Суспільство не завжди приймає раціональні рішення, у зв’язку з цим необхідним є створення формальних та неформальних можливостей саморозвитку особистості. Історія свідчить, що висококваліфіковані спеціалісти як в технічних, так і в соціальних галузях приймають нераціональні рішення, що спричинили появу низки негативних наслідків, наприклад, Чорнобильська аварія; лікарська помилка під час операції може призвести до втрати життя пацієнта; інженери проектують та будують мости і споруди, що руйнуються внаслідок прийнятих помилкових інженерних рішень у ході реалізації будівельних проектів. В минулому філософи та вчені перевіряли та доводили різні теоретичні гіпотези, які виявилися помилковими (наприклад, теза, що земля плоска, яка з часом спростувалась). У статті автори приходять до висновку, що найдосвідченіші професіонали здатні помилятись та приймати помилкові рішення. Автори стверджують, що існування даного факту для певної категорії населення є очевидним та зрозумілим, тоді як для інших необхідний певний час для прийняття даного факту та зміни їх парадигми. У зв’язку з цим, громадськість потребує відповідного навчання та самовдосконалення з метою розвитку навиків прийняття більш раціональних та етичних рішень. При цьому необхідним є розгляд проблем правильного вибору (з філософської точки зору) при вивченні дисциплін з етики. У даній статті автори пропонують практичні рекомендації щодо розробки та самостійного вивчення курсу з етики, що охоплює ключові питання моралі, цінностей, соціальної відповідальності та сталого розвитку для майбутніх спеціалістів, керівників та лідерів. У статті пояснюється етичний егоїзм, релятивізм, утилітаризм та кантівська етика. Методологія даного дослідження заснована на "найкращих практиках", а також власному п'ятдесятирічному досвіді авторів статті. Таким чином, весь зміст та пропозиції, що запропоновані у статті, були апробовані авторами у реальних умовах викладання, що створює базис для їх удосконалення протягом декількох десятиліть. Так, наведені пропозиції та рекомендації можуть бути інтегровані в існуючі навчальні програми факультетами, що викладають курси з етики та інші філософські дисципліни. Автори пропонують впроваджувати запропоновані двадцять три «поради з викладання».