Please use this identifier to cite or link to this item: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72044
Title: Вербалізація соціальної статі в медіадискурсі: лексико-граматичний і функціонально-семантичний аспекти
Other Titles: Verbalization of a social gender in media discourse: lexical-grammatical and functional-semantic aspects
Authors: Sydorenko, Olha Pavlivna
Немеш, В.М.
Keywords: гендерночутливе мовлення
гендерність
агендерність
бігендерність
фемінність/маскулінність
мовний сексизм
мовний андроцентризм
гендерна асиметрія
gender sensitive speech
gender
polygender
bigender
femininity/ masculinity
language sexism
language androcentrism
gender asymmetry
Issue Year: 2018
Publisher: Сумський державний університет
Citation: Сидоренко, О.П. Вербалізація соціальної статі в медіадискурсі: лексико-граматичний і функціонально-семантичний аспекти / О.П. Сидоренко, В.М. Немеш // Філологічні трактати. - 2018. - Т.10, № 4. - С. 68-75. - DOI: 10.21272/Ftrk.2018.10(4)-9.
Abstract: Поєднання описово-аналітичного та контекстуально-інтерпретаційного методів, компонентного аналізу гендерно маркованих лексем дало змогу виявити мовні засоби актуалізації соціальної статі в мас-медійному дискурсі. За функційно-семантичним критерієм назви осіб за соціальною статтю об’єднано в такі групи: гендерні лексеми, представлені грамемами чоловічого або жіночого роду: 1) у яких семи фемінності / маскулінності зафіксовані узуально й змістовно однаково виявляються в сигніфікативному і денотативно-референтному плані; 2) які в сигніфікативному плані є «безстатевими», але в денотативно-референтному – мають узуально зафіксовану здатність називати особу чоловічої або жіночої статі; бігендерні – з граматичного погляду розщеплювані на дві родові форми, позбавлені іманентних ознак фемінності / маскулінності, проте здатні називати як осіб жіночої, так і чоловічої статі за родом діяльності чи професією; агендерні, яким властива системна незалежність гендерних характеристик від граматичного роду, можуть виражатися будь-якими родовими грамемами. Проявами мовного андроцентризму і мовленнєвого сексизму в дискурсі газет «День» та «Дзеркало тижня є: 1) уживання бігендерних грамем чоловічого роду з актуальною жіночою семою, навіть якщо в мові існує корелятивна пара жіночого роду; 2) уживання іменників чоловічого роду як узагальненої назви осіб обох статей; 3) використання особових та питально-відносних займенників, які актуалізують маскулінні семи бігендерних іменників в гендерно нейтральному контексті; 4) синтаксичне узгодження за формою граматичного роду іменника, а не за реальною статтю референта. Проявами гендерно коректного письма є синтаксичне узгодження не за граматичним родом іменника, а за його гендерною ознакою, актуалізація фемінних сем бігендерних іменників, використання множинних форм бігендерних іменників.
Creating the bind between expositive-analytical method and contextual-interpretive one of gender-labeled lexemes has given an opportunity to distinguish language means of actualization of a social gender in mass-media discourse. According to the functional-semantic criterion, the name of a person as for the social gender is classified into the following groups: gender lexemes, represented by the grammemes of masculine or feminine: 1) the ones where feminine / masculine semes are fixed usually and equally where they manifest themselves meaningfully in significative and denotative-referential terms; 2) the ones being «epicine» in significative term but obtaining usually fixed ability to name masculine or feminine; bigender ones are split into two gender forms deprived of immanent signs of femininity / masculinity, but can be named both feminine and masculine depending on a type of activity or profession from the grammatical view; polygender ones for which system independence of gender characteristics from the gender itself is typical and which have an ability to be expressed by any kinds of grammemes. Expressions of language androcentrism and speech sexism in the discourse of newspapers Den (the Day) and Dzerkalo Tyzhnia (the Mirror Weekly) can be considered as the following ones: 1) usage of bigender masculine grammemes along with a relevant feminine seme even when there is a correlative pair of feminine gender; 2) usage of masculine nouns as a general name of humans of both genders; 3) the usage of personal and interrogative-related pronouns that actualize the masculine semes of bigender nouns in gender neutral context; 4) syntactic matching according to the form of the grammatical type of a noun, and not to an actual gender of the referent. The list of expressions of gender correct writing includes: syntactic matching according not to a noun’s gender but to its gender characteristics, actualization of the feminine seme of bigender nouns, the usage of plural forms of bigender nouns.
URI: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72044
Type: Article
Appears in Collections:Філологічні трактати

Views
Other3
Downloads
No available statistics


Files in This Item:
File Description SizeFormatDownloads 
Sidorenko_Nemesh_Ftrk_2018.pdf388.97 kBAdobe PDF0Download


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.