Please use this identifier to cite or link to this item: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72060
Title: Cмех в творчестве Леонида Андреева: проза начала 1900-х годов
Other Titles: Сміх у творчості Леоніда Андрєєва: проза початку 1900-х років
Laughter in the works of Leonid Andreev: prose of the beginning of the 1900-s years
Authors: Гомон, А.М.
Keywords: сміх
"сміхове начало"
іронія
гротеск
образ-символ
мотив
смех
"смеховое начало"
ирония
image-symbol
the laughter
"laughing beginning"
irony
grotesque
motif
Issue Year: 2018
Publisher: Сумский государственный университет
Citation: Гомон, А.М. Cмех в творчестве Леонида Андреева: проза начала 1900-х годов / А.М. Гомон // Філологічні трактати. - 2018. - Т.10, № 4. - С. 85-93. - DOI: 10.21272/Ftrk.2018.10(4)-11.
Abstract: У статті здійснено аналіз ранньої прози Леоніда Андрєєва під сміховим кутом зору. Було отримано підтвердження щодо припущення вчених про «сміхове начало» як важливий константний елемент творів Андрєєва, який багато в чому визначає їх специфіку. Проведений аналіз найбільш репрезентативних творів означеного періоду дозволяє зробити висновок, що сміховий світ ранньої прози письменника є оригінальною художньою системою. Здійснене дослідження дозволило по-новому витлумачити філософсько-естетичну природу творчого доробку митця, а також істотно скорегувати панівне уявлення про Андрєєва як про письменника суто трагічного світовідчуття. Це дозволяє вписати його в новий контекст – як російської та західноєвропейської сміхової культури, так і світової літератури ХХ століття. Тим самим запропоновано новий продуктивний напрямок подальшого вивчення творчої спадщини Леоніда Андрєєва.
В статье осуществлен анализ ранней прозы Андреева под смеховым углом зрения. При этом получило подтверждение предположение ученых о смеховом начале как важном константном элементе произведений Андреева, во многом определяющем их специфику. Проведенный анализ наиболее репрезентативных произведений Андреева обозначенного периода позволяет сделать вывод, что смеховой мир ранней прозы писателя представляет собой оригинальную художественную систему. Осуществленное исследование позволило поновому истолковать философско-эстетическую природу прозы Андреева и существенно скорректировать господствующее представление об Андрееве как о писателе сугубо трагического мирочувствования. Это позволяет вписать его в новый контекст – как русской и западноевропейской смеховой культуры, так и мировой литературы ХХ века. Тем самым предложено новое продуктивное направление дальнейшего изучения творческого наследия Леонида Андреева.
The paper is the first analysis of Andreev’s early prose from laughing point of view where «laughing beginning» is viewed as an integral component of the writer’s laughing world. As a result of laughing interpretation of Andreev’s prose its genuine innovative character and originality as well as its ideological and aesthetic value is revealed. The paper studies both the specificity of the «laughing outlook» of the writer and his laughing model of the world and personality. At the same time, the assumption of scientists about the «laughter beginning» as an important constant element of the Andreev works, which largely determines their specificity, was confirmed. The analysis of the most representative works of Andreev of the designated period allows us to conclude that the writer's «laughter world» of the prose is an integral artistic system. Its internal structure is characterized by the synthesis of seriously laughter ideological and artistic layers, motifs, intertextual roll-calls, ways and forms of imaging and understanding of reality. It became quite obvious that the laughter angle of the image, beginning with the earliest novels and stories of the writer, was inherent in the overwhelming majority of his works. Such a constant conjunction of the tragic and comic beginnings in the writer's work is explained both by the characteristics of the world perception and the nature of Andreev's talent, and by the general tendencies of the art of the twentieth century. he comic beginning and in Andreev's prose, and in subsequent authors, is not a «pure satire» of Voltaire type («flagellation of public vices»), but a tragic-ironic interpretation of «eternal» ontological and existential «problems of being». As the research has shown, already in the very early Andreev prose, laughter begins to evil, «killer», and acts as an artistic form of expressing the frank hostility of the external world to a suffering person of modern times. At the same time, laughter also «signals» about the tragic disharmony of the inner world of the person of the twentieth century. Laughter reactions are produced by the subjective human consciousness in a personified form and become stable images-symbols and myths. Such a destructive, «demonic» function of laughter is dominant for most of the works of Andreev of the 1890s – early 1900s. In this regard, the role of the grotesque and irony – tragic (A. Schopenhauer) or nihilistic (F. Nietzsche) – is increasing. The work of Leonid Andreev somehow affected and «melted down» in his «crucible» practically all the main themes and motifs of both the realistic literature of the XIX century, with its «cursed questions», and the modernism of the turn of the XIX – XX centuries with its myth-making. The study made it possible in a new way to interpret the philosophical and aesthetic nature of Andreev's prose and substantially correct the prevailing view of Andreev as a writer of a particularly tragic worldview. This, in its turn, allows to place a new this writer in a new context of both Russian and Western-European laughing culture and the world literature of the XX century. Thus, a new productive direction for further study of the creative heritage of Leonid Andreev was proposed.
URI: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72060
Type: Article
Appears in Collections:Філологічні трактати

Views
Other2
Downloads
No available statistics


Files in This Item:
File Description SizeFormatDownloads 
Gomon_Ftrk_2018.pdf380.66 kBAdobe PDF0Download


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.