Гуманістичний вимір британської імперськості в художньому світі Джозефа Конрада

Abstract

Компаративістичне дослідження, що пропонується, здійснено на перетині літературознавства та антропології культури. Стаття присвячена висвітленню проблеми імперського дискурсу у творах англійського класика польського походження Джозефа Конрада, який, приїхавши до Великої Британії у віці двадцяти років, інтегрувався в англійське художнє, митецьке та інтелектуальне середовище, у зв’язку з чим органічно поєднував культурні реалії польської та англійської національно-культурних моделей. Незважаючи на авторитетну принципову позицію Едварда Саїда щодо імперської інтервенції, дослідники ставляться до виявлень колоніальної експансії толерантніше, пропонуючи альтернативні моделі імперського залучення. Так, Сара Міллз, Пітер Х’юм, Мері Луїза Пратт, Енн МакКлінток, Пітер Кейн, Ентоні Хопкінс вважають, що необхідно враховувати чинники, що впливають на специфіку імперськості, насамперед, в контексті історії, політики та економіки. Адже імперіалізм, за формулою Пітера Кейна та Ентоні Хопкінса, визначається як комплекс намірів та матеріальних сил, які схиляють держави до вторгнення або спроби вторгнення у суверенітет інших держав. Ці спроби можуть приймати різноманітні форми. У такий спосіб, науковці впевнені, що уявлення про колоніалізм, як про систему, що має виключно нищівний та експлуатаційний характер, не має стосунку до дійсності. Дуже часто представники різних професій, що припливали на англійських кораблях до тубільного населення, «освоювали» нові території мирним чином, шляхом торгівлі, підкупу, подарунків та, нерідко, одруження з місцевими жінками. Подібні міжкультурні зв’язки маніфестуються у таких творах Джозефа Конрада, як «Almayer’s Folly: A Story of an Eastern River» («Примха Олмейра: Історія східної річки», 1895), «An Outcast of the Islands» («Вигнанець з островів», 1896), «The Rescue: A Romance of the Shallows» («Порятунок: Роман мілин», 1920). Акліматизувавшись в англійському суспільстві, письменник засвоїв англійську національно-культурну ідентичність на художньо-естетичному рівні, у глибинах свідомості зберігаючи польські духовні цінності. Органічно сприйнявши британський імперський заклик, у питаннях підкорення територій він залишався на позиціях гуманізму, що було виявленням етнорелятивізму не тільки як маніфестації англійської національнокультурної ідентичності, але й як можливого наслідку польської Ягеллонської традиції. Специфіка імперського та антиімперського аспектів художнього світу митця вивчалася Жоржем Жан-Обрі, Седріком Ваттсом, Лінн Сазерленд, Ентоні Фотерджиллом, Хенріком Зінсом, Бенітою Перрі, Жаком Дарра, але досі на різноманітних формах співпраці місцевого населення з представниками «цивілізованих» народів, представлених у творах Конрада, дослідниками увага ще не акцентувалася. Ось чому вивчення альтернативних моделей імперськості або моделей колабораціонізму у творах Конрада є таким актуальним в контексті досягнення мети – дослідження його англійської національно-культурної ідентичності, яку він набув в результаті функціонування успішної стратегії акультурації.

The article is devoted to the problem of imperial discourse in the works by Joseph Conrad. Despite the monolithic system of coordinates and the principled position of Edward Said concerning the imperial intervention, researchers offer alternative models of imperial engagement. Most often, researchers consider a large number of imperial texts to be a single concept. Sara Mills, Peter Hulme, Mary Louise Pratt, Anne McClintock, Peter Cane, Antony Hopkins believe the factors affecting the specificity of imperialism must be taken into account primarily in the context of history, politics and economics. Scientists are convinced that colonialism is not only a destructive and exploitative system. Very often, the representatives of English nation mastered new territories peacefully, through trade, bribery, gifts and, often, marriages with local women. Similar intercultural connections are represented in such works of Joseph Conrad as "Almayer’s Folly," "An Outcast of the Islands," "The Rescue: A Romance of the Shallows." Adapted to English culture and acclimatized in English society, organically perceived the British imperial appeal, the writer remained at the positions of humanism in the conquest of territories. The peculiarities of the imperial and anti-imperial aspects of Conrad’s world were studied by Georges Jean-Aubry, Cedric Watts, Lynn Sutherland, Anthony Fothergill, Henryk Zins, Benita Parry, Jacques Darras, but the researchers have not paid their attention yet to the various forms of cooperation of the local population with representatives of "civilized" peoples.