Prospects of Investment in Green Energy Projects in Ukrainian Households

Abstract

Виходячи з наявного потенціалу, Україна, за адекватних механізмів урядової підтримки розбудови сектору відновлювальної енергетики, може вже до 2035 року збільшити частку відновлювальних джерел енергії в енергобалансі до 25%, відмовившись від імпорту значної частини енергоресурсів. Ставка зеленого тарифу сьогодні є найвищою в Європі. З 2016 року почав активно розбудовуватися сектор сонячних електростанцій домогосподарств, частка виробництва електроенергії яких залишається найменшою – 3,2%, що свідчить про необхідність подальшої державної підтримки і стимулювання розгортання сектору. В цілому, темпи розвитку галузі відновлювальної енергетики як у частині підприємств, так і домогосподарств, є незадовільними з точки зору виконання державних планів та міжнародних зобов’язань. З метою обґрунтування економічної доцільності інвестування у проекти відновлювальної енергетики домогосподарств до 2029 року та визначення перспективних тенденцій розвитку цього сектору ринку відновлювальної енергетики в Україні, у статті оцінено показники економічної ефективності проекту будівництва сонячних електростанцій у типовому українському домогосподарстві за певних умов. Виходячи з проведеного аналізу, з 2022-2023 рр. слід очікувати поступовий відтік інвестицій з сектору відновлювальної енергетики домогосподарств внаслідок падіння ставок зеленого тарифу та відповідного зниження рентабельності приватних проектів відновлювальної енергетики з малими енергопотужностями. Через незадовільну економічну ефективність проектів скорочуватиметься кількість введених приватних сонячних електростанцій потужністю 10 кВт і менше. В цілому, зважаючи на низькі доходи переважної більшості населення України та відсутність достатніх вільних коштів у домогосподарств, які б можна було б інвестувати у відновлювальної енергетики, падіння ставок зеленого тарифу має компенсуватися іншими альтернативними видами державної економічної підтримки, які б забезпечили збереження інвестиційної привабливості сектору малих «зелених» енергопотужностей в Україні.

Исходя из имеющегося потенциала, Украина, при адекватных механизмах правительственной поддержки развития сектора возобновляемой энергетики, может уже к 2035 году увеличить долю возобновляемых источников энергии в энергобалансе до 25%, отказавшись от импорта значительной части энергоресурсов. Ставка зеленого тарифа сегодня является самой высокой в Европе. С 2016 года начал активно развиваться сектор солнечных электростанций домохозяйств, доля производства электроэнергии которых остается наименьшей – 3,2%, что свидетельствует о необходимости дальнейшей государственной поддержки и стимулирования развития сектора. В целом, темпы развития отрасли возобновляемой энергетики как в части предприятий, так и домохозяйств, являются неудовлетворительными с точки зрения выполнения государственных планов и международных обязательств. С целью обоснования экономической целесообразности инвестирования в проекты возобновляемой энергетики домохозяйств к 2029 году и определения перспективных тенденций развития этого сектора рынка возобновляемой энергетики в Украине, в статье оценены показатели экономической эффективности проекта строительства солнечных электростанций в украинском домохозяйстве при определенных условиях. Исходя из проведенного анализа с 2022-2023 гг., следует ожидать постепенный отток инвестиций из сектора возобновляемой энергетики домохозяйств вследствие падения ставок зеленого тарифа и соответствующего снижения рентабельности частных проектов возобновляемой энергетики с малой энергомощностью. Из-за неудовлетворительной экономической эффективности проектов сокращается количество введенных частных солнечных электростанций мощностью 10 кВт и меньше. В целом, несмотря на низкие доходы подавляющего большинства населения Украины и отсутствие достаточных свободных средств у домохозяйств, которые можно было бы инвестировать в возобновляемую энергетику, падение ставок зеленого тарифа должно компенсироваться другими альтернативными видами государственной экономической поддержки, которые бы обеспечили сохранение инвестиционной привлекательности сектора малых «зеленых» энергомощностей в Украине

For Ukraine, the issue of renewable energy development is extremely relevant in view of energy (increase in energy independence), economic (reduction of energy resources import costs), environmental (reduction of environmental pollution) and social (improvement of energy supply, increase in income of the population) problems that can be solved at its expense. Based on the existing potential, if there exist adequate mechanisms of government support for the renewable energy development, Ukraine may increase the share of renewable energy sources in the energy balance up to 25% by 2035, reducing to import a significant share of energy resources. In order to justify the economic feasibility of investing in households’ renewable energy projects until 2029 and to identify the promising trends in this sector development in Ukraine, the authors have assessed the economic efficiency of a project of 10 kW solar power plant construction in a typical Ukrainian household under some conditions. The results have shown that it is expected to observe a gradual outflow of investments from renewable energy sector of households since 2022-2023 due to the decrease in feed-in tariff rates and a corresponding decrease in the profitability of private renewable energy projects with small power capacities. Therefore an alternative powerful state support will be needed to provide the development of renewable energy sector.