Productive of the service sector: theory and practice of corruption declining

Abstract

Corruption contracts are, throughout the democratic world, illegal and considered immoral. Their participants thus cannot use standard procedures to find a second party, to negotiate the content of the contract, to check if it performs what was promised, and to enforce the promises. This increases the risks associated with the contract. Illegality or immorality of the contract makes both parties more vulnerable – each party can threaten to reveal the contract and denounce the second party. Connecting a corruption contract with a previously established legal contract is usually seen as the best way to reduce risks and to reinforce the corruption contract. Owing to legal contacts and contracts, potential parties interested in corruption know where they should seek a counterparty and what to offer. At the same time, the corruption contract is tied to legal contracts, and failure to fulfil conditions of the corruption contract may put such legal contract at risk, therefore there is a higher probability that both parties to the corruption contract would fulfil what was promised and that there will be no extortion by any of the parties to demand additional fulfilment after the end of the corruption contract or that the corruption contract will not be disclosed. This paper presents the opposite approach in which a corruption contract is established as the first and it creates the base for further often legal but immoral contracts. All contracts lead to the mutually advantageous affinity of all its participants who often become members of corruption networks. The article presents the model when a blackmailed or dependent person must participate in corruption contracts, otherwise, it faces serious problems. But sooner or later, participation will begin to bring him benefits, so he becomes dependent on the network, although initially, he had moral inhibitions to participate in its activities. The subjects looking a counterparty of the corruption contract thus often create the environment of dependency and blackmailing and when people that are obliged to corruption lose their scruples and they see corruption as the common behaviour. Our model comes from real corruption networks in the Czech Republic. Some of them are briefly analysed. Theory of corruption must pay higher attention to all factors contributing to the spread of corruption behaviour, including mutual dependence and extortion.

Корупційні договори в демократичному суспільстві визнано незаконними, а їх учасники не можуть використовувати стандартні процедури пошуку контрагентів для укладання договору, домовитись про його зміст та перевірити виконання визначених умов. У свою чергу це обумовлює зростання ризиків, пов'язаних з виконанням контракту. Учасники корупційного договору знаходяться у зоні високого ризику, оскільки кожна зі сторін може погрожувати розкриттям умов договору і денонсувати другу сторону. Зв'язок корупційного з раніше встановленим юридичним договором, як правило, розглядається як ефективний спосіб зменшення ризиків та посилення корупційного договору. У той же час, корупційний договір пов'язаний з юридичним договором, тому невиконання умов першого може поставити під загрозу юридичний договір. Так, ймовірність того, що обидві сторони корупційного договору виконають визначені умови є вищою. У статті представлено протилежний підхід, коли корупційний договір встановлюється як перший, і він створює базу для подальших часто юридичних, але неправомірних договорів. Усі договори призводять до взаємовигідної колоборації всіх її учасників, які часто стають учасниками корупційних мереж. У статті представлено модель, в якій особа, яку шантажують, повинна брати участь у корупційних контрактах, інакше вона стикається з високою ризикованістю. Автором встановлено, що з часом участь у такого роду договорах сформує передумови для отримання прибутку. Тим самим суб'єкти, котрі шукають контрагента по корупційному договору, часто створюють умови для шантажних ситуацій. Встановлено, що особи, які пов’язані з корупцією, втрачають свої моральні принципи розглядаючи корупцію як загальноприйняту поведінку. У статті проаналізовано існуючі корупційні схеми у Чехії. Автором наголошено, що при дослідженні корупції необхідно застосовувати комплексний підхід, включаючи взаємозалежність факторів-впливу.