Розпізнавання дезінформації в Telegram: аналіз ознак та механізмів поширення

Abstract

Вступ. У період повномасштабної російсько-української війни платформа Telegram стала одним із провідних джерел новин для українців. Особливості месенджера – анонімність, відсутність централізованої модерації, активне використання російськими структурами – перетворили його на потужний інструмент поширення дезінформації. Це створює серйозні виклики для інформаційної безпеки, що й зумовило необхідність про-ведення даного дослідження. Актуальність і мета. Попри високу популярність Telegram, структурні, мовні й візуальні ознаки дезінформації на цій платформі залишаються недостатньо вивченими, особливо в українському контексті. Мета дослідження – визначити типові структурні, мовні й візуальні ознаки дезінформаційного контенту в Telegram, проаналізувати механізми його поширення серед української аудиторії та розробити універсальну схему для ідентифікації таких повідомлень.Методологія. Дослідження ґрунтується на контент-аналізі п’яти популярних Telegram-каналів, які систематично транслюють проросійські наративи серед української аудиторії. Вибірку сформовано за даними каталогу TGStat.ru. Аналіз охоплює повідомлення, опубліковані у червні 2025 року. Використано описово-аналітичний метод, контент-аналіз, метод класифікації для систематизації результатів. Результати. Встановлено, що дезінформаційний контент у Telegram характеризується емоційно забарвленою мовою, маніпуляцією фактами, відсутністю посилань на офіційні джерела, використанням узагальнень, підроблених документів. Більшість каналів залишаються анонімними, що унеможливлює притягнення до відповідальності за поширення фейків. Основними механізмами розповсюдження дезінформації виступають анонімність, мережевість, створення інформаційних ехо-кімнат та ретрансляція через пов’язані ресурси.Висновки. Виявлені структурні, мовні та візуальні ознаки дезінформації у Telegram можуть стати основою для розробки ефективних інструментів виявлення і протидії дезінформаційним кампаніям у інформаційному просторі України. Запропонований підхід сприяє підвищенню інформаційної безпеки та поглибленому моніторингу інформаційного простору.

Introduction. During the full-scale Russian-Ukrainian war, the Telegram platform became one of the leading sources of news for Ukrainians. The messenger’s features – anonymity, lack of centralized moderation, and active use by Russian entities – have turned it into a powerful tool for spreading disinformation. This poses serious challenges to information security, which has led to the need for this study.Relevance and purpose. Despite the high popularity of Telegram, the structural, linguistic, and visual features of disinformation on this platform remain insufficiently studied, especially in the Ukrainian context. The purpose of the study is to identify typical structural, linguistic, and visual features of disinformation content on Telegram, analyze the mechanisms of its dissemination among the Ukrainian audience, and develop a universal system for identifying such messages.Methodology. The study is based on a content analysis of five popular Telegram channels that systematically broadcast pro-Russian narratives to the Ukrainian audience. The sample is based on the data from the TGStat.ru catalog. The analysis covers messages published in June 2025. The descriptive-analytical method, content analysis, and classification method were used to systematize the results. Results. It has been established that disinformation content on Telegram is characterized by emotionally colored language, manipulation of facts, lack of references to official sources, use of generalizations, and forged documents. Most channels remain anonymous, which makes it impossible to bring them to justice for spreading fakes. The main mechanisms for spreading disinformation are anonymity, networking, the creation of information echo chambers, and retransmission through related resources.Conclusions. The identified structural, linguistic, and visual signs of disinformation in Telegram can become the basis for the development of effective tools for detecting and counteracting disinformation campaigns in the information space of Ukraine. The proposed approach contributes to enhancing information security and in-depth monitoring of the information space.