Механічні властивості кісток тварин молодого віку в динаміці репаративного остеогенезу

Abstract

Найбільш значущим чинником, який здатний впливати на механічну тривкість кістки є переломи. Травма призводить до порушення цілісності кровоносних судин, м'язів, шкірних покривів. Послідовність процесів, що призводять до відновлення кістки умовно поділено на стадії, які переходячи одна в одну призводять до утворення функціонально повноцінної тканини, яка заміщує втрачену. При цьому тривкість кістки змінюється в залежності від терміну репаративного остеогенезу, проте навіть за умов гістологічного відновлення будови органа, її міцність залишається меншою ніж у нетравмованих ділянках. Тому метою нашої роботи було комплексне вивчення параметрів міцності великогомілкових кісток тварин підсосного, інфантильного та ювенільного віку. В результаті проведеного експерименту встановлено, що травма призводить до значної втрати параметрів міцності великогомілкових кісток тварин раннього віку. Найбільш виражені зміни спостерігаються для показників тривкості на стискання та згин у латеральному напрямі. Міцність на розтягнення та Модуль Юнга мають менш виражену реакцію на травму органу. При цьому утворення регенерату призводить до поступового відновлення тривкісних властивостей великогомілкових кісток, проте навіть за гістологічного відновлення будови органу, параметри міцності значно відрізняються від контрольних показників. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32028

Наиболее значимым фактором, который способен влиять на механическую прочность кости есть переломы. Травма приводит к нарушению целостности кровеносных сосудов, мышц, кожных покровов. Последовательность процессов, приводящих к восстановлению кости условно разделен на стадии, переходя друг в друга приводят к образованию функционально полноценной ткани, которое замещает утраченную. При этом прочность кости меняется в зависимости от срока репаративного остеогенеза, однако даже при гистологического восстановления строения органа, его прочность остается менее в нетравмированных участках. Поэтому целью нашей работы было комплексное изучение параметров прочности большеберцовых костей животных подсосных, инфантильного и ювенильного возраста. В результате проведенного эксперимента установлено, что травма приводит к значительной потере параметров прочности большеберцовых костей животных раннего возраста. Наиболее выраженные изменения наблюдаются для показателей прочности на сжатие и изгиб в латеральном направлении. Прочность на растяжение и модуль Юнга имеют менее выраженную реакцию на травму органа. При этом образование регенерата приводит к постепенному восстановлению тривкисних свойств большеберцовых костей, однако даже при гистологического восстановления строения органа, параметры прочности значительно отличаются от контрольных показателей. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32028

The most significant factor that affects on mechanical bone strength is fractures. Fracture causes solution of continuity of blood vessels, muscles and skin. The sequence of bone regeneration process conventionally divided into particular periods, which step by step leads to full-functional tissue formation and replacement of the damaged one. So, bone strength varies depending on the reparative osteois period. But even in case of histologic reparation of the organ structure, the bone strength is lower comparing to the undamaged surfaces. Thus, the scope of our article is a wide study of shin bones’ strength data of the sucking, infantine and juvenile animals. Our results shown that any fracture causes significant reducing of shin bones’ strength of young animals. The most obvious changes are measured for strength data on crush and bend within lateralis area. Strength on bend and Young’s modulus has less influence on the damaged organ. So, reclaim formation leads to gradual reparation of shin bones’ strength, but even in case of histologic reparation of the organ structure the strength levels are rather different comparing to the control figures. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32028