Особливості перебігу хронічної серцевої недостатності на тлі ішемічної хвороби серця у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень

Abstract

Метою даної роботи було вивчення особливостей перебігу та морфо-функціонального стану міокарду у хворих з хронічною серцевою недостатністю (ХСН) на тлі ішемічної хвороби серця (ІХС) в поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ). Під наглядом перебувало 134 хворих віком від 45 до 78 років, співставні за віком та статтю, з ХСН II, III функціонального класу (ФК) ішемічного походження. Основну групу склали хворі на ХСН II, III ФК з супутнім ХОЗЛ II, III стадії (n=74), контрольна група (II група) представлена хворими з ХСН II, III ФК без порушень функції зовнішнього дихання (ФЗД) (n=60). Оцінювали структурно-функціональні параметри серцево-судинної системи методом ехокардіографії, якість життя пацієнтів, вираженість задишки по шкалам, проводилося біохімічне, клінічне дослідження крові, дослідження ФЗД, сатурації кисню. За результатами дослідження в усіх обстежених хворих виявлено зниження якості життя за результатами Мінесотського опитувальника й вірогідно нижчим воно було у хворих з комбінованою патологією. Основними чинниками серцево-судинного ризику, що достовірно відрізняють групу хворих на ХСН ішемічного походження в поєднанні з ХОЗЛ від ізольованої ХСН на тлі ІХС є фактори паління та артеріальна гіпертензія. Вивчення морфо-функціонального стану міокарду показало, що при однаковому функціональному класі ХСН в групі хворих із супутнім ХОЗЛ, в порівнянні з хворими на ХСН без ХОЗЛ, спостерігається більш значне збільшення розмірів правого передсердя (ПП), правого шлуночка (ПШ), середнього діаметра легеневої артерії (СДЛА); вірогідно частіше виявляються артеріальна гіпертензія, гіпертрофія лівого шлуночка (ГЛШ), прогностично несприятливі типи ремоделювання ЛШ (концентрична та ексцентрична), зменшується кількість осіб із «вповільненим» типом діастолічної дисфункції лівого шлуночка (ДД ЛШ) за рахунок збільшення відсотка хворих із проміжним «псевдонормальним» порушенням ДД ЛШ. При однаковому функціональному класі ХСН, хворі з супутнім ХОЗЛ, в порівнянні з хворими на ХСН без ХОЗЛ, мають вірогідно більш високі показники гемоглобіну та еритроцитів крові. Отже, наявність ознак збільшення правих відділів серця у хворих із ХСН на тлі ІХС зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночка дозволяє запідозрити супутнє ХОЗЛ та проводити відповідне обстеження. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33203

Целью даного исследования было изучить ообенность течения и морфофункционального состояния миокарда у больных с хронической сердечной недостаточностью (ХСН) на фоне ишемической болезни мсерца (ИБС) в сочетании с хронической обструктивной болезнью легких (ХОБЛ). Обследовано 134 больных возрастом от 45 до 78 лет, сопоставимы по возрасту и полу, з ХСН II, III функционального класса (ФК) ишемического происхождения. Основную группу составили пациенты с ХСН II, III ФК с сопутствующей ХОБЛ II, III стадии (n=74), Контрольная группа (II группа) представлена больными с ХСН II, III ФК без нарушения функции внешнего дыхания (ФВД) (n=60). Оценивали структурно-функциональные параметры сердечно-сосудистой системы методом ехокардиографии, качество жизни пациентов, степень выраженности одышки по разработанным шкалам, проводилось биохимическое, клиническое исследоване крови, исследование ФВД, сатурации крови кислородом. Результаты исследования показали снижение качества жизни у всех обследуемых больных по результатам Минесотского опросника и достоверно ниже показатель был при комбинированной патологии.. Главными факторами сердечно-сосудистого риска, которые достоверно отличали группу больных с ХСН ишемического происхождения в сочетании с ХОЗЛ от изолированной ХСН на фоне ИБС – были курение и артериальная гипертензия. Изучение морфофункционального состояния миокарда показало, что при одинаковом функциональном классе ХСН в группе больных с сопутствующей ХОБЛ, в сравнении с больными с ХСН без ХОБЛ, отмечено более значимое увеличение размеров правого предсердия (ПП), правого желудочка (ПЖ), среднего диаметра легочной артерии (СДЛА); достоверно чаще наблюдаются артериальная гипертензия, гипертрофия левого желудочка (ГЛЖ), прогностически неблагоприятные типы ремоделирования ЛЖ (концентрической и эксцентрической), уменьшается количество лиц с «замедленным» типом диастолическойї дисфункции левого желудочка (ДД ЛЖ) за счет увеличения процента больныхс промежуточным «псевдонормальным» нарушением ДД ЛШ. При одинаковом функциональном классе ХСН, больные з сопутствующей ХОБЛ, по сравнению с больными с ХСН без ХОБЛ, имеют достоверно более высокие показатели гемоглобина и эритроцитов крови. Таким образом, наличие признаков увеличения правых отделов сердца у больных с ХСН на фоне ИБС с сохраненной систолической функцией левого желудочка позволяет предположить сопутствующую ХОБЛ и проводить дополнительные дообследования с целью уточнения диагноза. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33203

The aim of the investigation was to study the peculiarities of the course and multifunctional condition of myocardium in patients with chronic cardiac insufficiency (CCI) on the background of ischemic heart disease (IHD) in combination with chronic obstructive pulmonary disease (COPD). 134 patients aged from 45 to 78 were supervised, with CCI of functional class (FC) II and III of ischemic origin. The main group consisted of patients with CCI of FC II and III with concomitant COPD of II and III stages (n=74). The control group was represented by patients with CCI of FC II and III without impaired external respiration function (ERF). We estimated the structural and functional parameters of cardiovascular system by echocardiography method, we also took into account life quality of the patients, dyspnea intensity degree by the developed scales, biochemical and clinical blood analysis, ERF investigation and saturation of blood by oxygen. The investigation results showed life quality deterioration in all investigated patients (according to Minnesota questionnaire) and in patients with combined pathology it was reasonably lower. The basic factors of cardiovascular risk which significantly differred the group of patients with CCI of ischemic origin in combination with COPD from the isolated one were tobacco smoking and Arterial hypertension. The study of concomitant COPD comparing to the patients with CCI without COPD pointed on the significant increase in the right atrium (RA), right ventricle (RV), mean diameter of pulmonary artery (MDPA) size. Besides, we noticed other features, such as arterial hypertension was more frequent, left ventricular hypertrophy (LVH), predicted unfavorable types of LV remodeling (concentric and eccentric), the number of people with “delayed” type of left ventricle diastolic dysfunction (LVDD) at the expense of increase in number of patients with intermediate “pseudonormal” LVDD disturbance. At the equal FC of CCI, the patients with concomitant COPD comparing to the patients with CCI without COPD, have more increased volume of haemoglobin and erythrocyte.Thus, with the signs of the right parts of the heart increase in patients with CCI on the background of IHD with preserved systolic function of the left ventricle. We can assume concomitant COPD and continue the investigation to specify the diagnosis. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33203