Блеск и нищета антиретровирусной терапии ВИЧ-инфекции

Abstract

Достижения антиретровирусной терапии (АРТ) резко улучшили качество жизни ВИЧ-инфицированных людей. Однако, несмотря на мощную комбинированную терапию, чувствительные методы часто обнаруживают низкий уровень виремии. К тому же, у многих пациентов наблюдаются транзиторные эпизоды виремии выше уровня детекции. Неспособность АРТ элиминировать ВИЧ даже у тех пациентов, у которых вирус в течение многих лет не обнаруживается, связана с наличием персистентной инфекции в некоторых клеточных и анатомических резервуарах. Очевидно, латентные резервуары являются главным препятствием эрадикации ВИЧ. Кроме того, даже глубокая супрессия вирусной репликации не восстанавливает в полном объеме иммунный статус, нарушенный в результате ВИЧ-инфекции. Это является следствием хронической активации иммунной системы, вызванной повышенной проницаемостью кишечного барьера и транслокацией бактерий и продуктов их распада. Прогресс в эрадикации инфекции требует новых подходов в борьбе с латентностью и иммунодефицитом. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33877

Досягнення антиретровірусної терапії (АРТ) значно поліпшили якість життя ВІЛ-інфікованих людей. Втім, попри потужну комбіновану терапію чутливі методи часто виявляють низький рівень віремії. До того ж у багатьох пацієнтів спостерігаються транзиторні випадки віремії вище рівня детекції. Нездатність АРТ виділити вірус навіть у тих пацієнтів, у яких він не визначається протягом багатьох років, пов’язана з наявністю персистентної інфекції в деяких клітинних та анатомічних резервуарах. Очевидно, латентні резервуари є головною перешкодою ерадикації ВІЛ. Крім того, навіть глибока супресія вірусної реплікації не відновлює в повному обсязі імунний статус, порушений унаслідок ВІЛ-інфекції. Це відбувається внаслідок хронічної активації імунної системи, викликаної підвищенням проникності кишкового бар’єра та транслокацією бактерій та продуктів їх розпаду. Прогрес в ерадикації інфекції потребує нових підходів у боротьбі з латентністю та імунодефіцитом. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33877

Advances in antiretroviral therapy (ART) have drastically improved the quality of life for people with HIV infection. However, complex therapy leads to suppression of plasma viral loads in HIV-1 patients. Despite this therapy, a low level of viremia in plasma can be frequently detected by sensitive clinical assays. Additionally, many patients experience transient episodes of viremia above the detection limit, even if they have been undergoing highly suppressive therapy for many years. Failure of HAART to eradicate HIV associates with the existence of persistent infection in certain cellular and anatomical reservoirs. The latent reservoir considers being the major hurdle in HIV eradication. In addition, deep suppression of viral replication does not restore the immune status fully that was effected by HIV infection. This is a consequence of chronic immune activation, caused by the increased permeability of the intestinal barrier and translocation of bacteria and products of their decay. Progress in the infection eradication requires new approaches in the fight against latency and immunodeficiency. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33877