Клінічні особливості та предиктори несприятливого перебігу гострих кишкових інфекцій у дітей

Abstract

Гострі кишкові інфекції є актуальною проблемою охорони здоров’я XXI сторіччя, що пов’язано з постійно високою захворюваністю в усіх вікових групах, нерідко тяжкістю перебігу та можливим розвитком ускладнень. Найвищий рівень захворюваності спостерігається в країнах, що розвиваються, де кожна дитина щорічно переносить більше трьох епізодів кишкових інфекцій. Епідемічний процес у цих країнах характеризується високою смертністю в групі дітей раннього віку: до 2,5 – 3,2 млн. випадків на рік. У розвинутих країнах рівень летальності при кишкових інфекціях невеликий, у той же час захворюваність та економічний збиток значні. Так, у США, з приводу кишкових інфекцій щорічно госпіталізується біля 450 000 дорослих і 160 000 дітей. За даними ВООЗ смертність від ГКІ в окремих країнах складає 50 – 70% від загальної смертності дітей до 5 років. У структурі дитячої смертності з причин інфекційної патології питома вага ГКІ перевищує 30%. Щороку в Україні від цього захворювання помирає 40- 60 дітей. Причинами широкої поширеності ГКІ є збільшення спектра мікроорганізмів, що викликають інфекційні процеси; ряд чинників, що сприяють підвищенню вірулентних властивостей умовно – патогенної мікрофлори; несприятливі соціально-економічні умови; недостатній рівень санітарної освіти населення; інколи несвоєчасна та нераціональна антибактеріальна терапія. За останні роки спостерігаються суттєві тенденції в зміні деяких уявлень про клініку ГКІ у дітей, що диктує необхідність сучасного викладу основних принципів клінічної діагностики кишкових інфекції в дитячому віці. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33905