Diaspora as external economic source of human resources for the sustainable development of the home country

Abstract

У статті досліджено взаємозв'язки між чинниками економічного розвитку країни і впливу на нього діаспори. Визначено ключові особливості взаємного залучення людських ресурсів діаспори для сталого розвитку країни. Запропоновано напрями для формування стратегії залучення людського капіталу та удосконалення економічної політики країни. Визначено, що діаспора має величезний потенціал для впливу на всі чотири фактори економічного зростання країни: праці, капіталу, технологій і зовнішньої торгівлі. Для формування стратегії залучення людського капіталу та удосконалення економічної політики країни необхідно розглядати діаспору в якості зовнішніх джерел робочої сили, що особливо важливо для невеликих країн з обмеженими природними ресурсами. Процес залучення діаспори в економічний розвиток своєї країни, вимагає системних і постійних заходів з боку уряду країни. Якщо узагальнити чинники, що впливають на залучення людських ресурсів у сфері співпраці діаспори та рідної країни, то серед них є основним світоглядні розбіжності і відчуження через довгу відсутність контактів. Тому, необхідним є створення почуття співпричетності серед транснаціональної частини населення в процесі скорочення бідності, що повинно бути наріжним каменем будь-якої стратегії та політики, спрямованої на вирішення проблем для сталого розвитку. Як показує світова практика, держави прагнуть використовувати свої діаспори як потужний державотворчий чинник розвитку, дієвий інструмент політичного, економічного та культурного впливу в країнах проживання, ефективний засіб утвердження позитивного образу своєї держави у міжнародній спільноті. Вони мають на меті мобілізувати діаспору шляхом залучення та активного використання людського, соціального, фінансового, культурного, політичного капіталу. Збільшення участі діаспори в процесі скорочення бідності в своїй країні повинні базуватись на нових підходах. Стосунки держави зі своєю діаспорою включають цілий комплекс завдань економічного характеру, зокрема залучення інвестицій, розвиток торгівельних відносин, врегулювання надходжень грошових переказів. У політиці багатьох держав пріоритетним напрямом є сприяння для вливань в економіку від діаспори. При цьому доцільно використовувати крім класичних методів участі, такі як: використання діаспори в якості мосту між іноземними інвесторами та/або покупцями і на батьківщині, інформаційні мережі, інституціоналізацію, використовуючи діаспору як «живу візитну картку» і створення почуття причетності до вирішення економічних проблем країни. Визначено, що для сталого розвитку країн та використання людських ресурсів своєї діаспори необхідно дотримуватися принцип системності та цілеспрямованості, а також слід розробити ряд заходів, спрямованих на: формування та підтримку інформаційної економічної мережі та її інфраструктури; впровадження інноваційних підходів в розробці спільних проектів, визначенні шляхів і форм ділового співробітництва з діаспорою; удосконалення законодавчої бази по залученню людських ресурсів діаспори; формування позитивної мотивації населення у сфері співробітництва; збільшення фінансування наукових розробок і програм розвитку. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34211

В статье исследованы взаимосвязи между факторами экономического развития страны и влияния на него диаспоры. Определены ключевые особенности взаимного привлечения человеческих ресурсов диаспоры для устойчивого развития страны. Предложены направления для формирования стратегии привлечения человеческого капитала и усовершенствования экономической политики страны для устойчивого развития. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34211

The competition for the economic development is becoming crueller global and any methods could be essential for it. In this situation, the immigration is a loss of economic resources for the country, but it could be turned into a valuable external source of human resources, if the country has a well developed long run strategy targeted to diaspora. The country with huge diaspora is better to build its diaspora directed strategy on creation of ownership among them toward economic development of their home country. In this case diaspora could be turned into huge pool of external human resources for the home country. It is foreign trade promotion tool for the guest and home countries as well, if the economy of the guest country has this need. The activities of the Government of Armenia targeted on Diaspora possibly could be not considered as cautiously, continuously and strategically developed one taking into consideration more than 8 million Armenian spread all over the world. In most cases Diaspora involvements of home country development were Diaspora driven and the steps taken by the Government of Armenia could not be assessed as a proactive. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34211