Please use this identifier to cite or link to this item: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34227
Or use following links to share this resource in social networks: Recommend this item
Title Creativity in the Internet Age
Other Titles Творчість в епоху Інтернет
Творчество в эпоху Интернет
Authors Freeman, A.
ORCID
Keywords культурний і творчий сектор
культура
творча праця
інтелектуальне відчуження
Інтернет
культурный и творческий сектор
культура
творческий труд
интеллектуальное отчуждение
Интернет
Cultural and Creative Sector
culture
creative labour
intellectual alienability
Internet
Type Article
Date of Issue 2012
URI http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34227
Publisher Сумський державний університет
License
Citation Freeman, A. Creativity in the Internet Age [Текст] / A. Freeman // Механізм регулювання економіки. — 2012. — №3. — С. 38-57.
Abstract У статті пропонується авторський підхід до економічної інтерпретації поняття творчої праці, що починається з аналізу економічної ролі культури у творчому виробництві, а також асоціюється з трьома поняттями: творчість, праця і інтелектуальне відчуження. Автор робить спробу розділити дані поняття. Творчість є, на думку автора, процесом діяльності в деякій сфері виробництва, а культура – результатом даної діяльності, тобто творчість можна назвати фактором виробництва продуктів культури. Обидва чинники в розвинених формах поєднуються в творчому виробництві, проте і поза ним вони не існують окремо один від одного. Автор проводить емпіричний аналіз поняття сектора творчого виробництва, на основі якого дає йому визначення. Вид виробництва представляється як промисловий сектор, який в економічному сенсі є спеціалізованою галуззю в системі поділу праці. Щоб узгодити дане визначення з об'єктивною реальністю автор використовує термін культурного та творчого сектора, який дозволяє точніше передати сутність даної сфери відтворення. Цей сектор виник в результаті революції в сфері надання послуг, з кульмінацією в епоху Інтернет, і розділення механічної праці, успадкованої від епохи механізації. Передумовою ж виникнення даного сектору є стрімке збільшення долі зайнятого населення в сфері обслуговування як у розвинутих країнах, так і у тих, що розвиваються, що не носить циклічного характеру. Матеріальне виробництво доповнює сферу послуг, але не стримує можливості зростання культурного та творчого сектору, оскільки матеріальна сутність послуги визначає лише якість послуг, що надаються. Багато науковців вважає, що культурний та творчий сектор функціонують, за тими ж законами, що й матеріальний, та згодом зникне разом з поняттями «індустрія знань», «біонаука» тощо. Автор вважає дану тезу невірною, оскільки дана сфера виробляє додану вартість, взаємодіє з іншими секторами економіки, та має в майбутньому більш чітко бути визначеною в нормативних документах. Оскільки творча праця э основним виробничим фактором досліджуваної сфери, автор робить спробу більш чітко виокремити його поміж інших видів праці. Основним критерієм, з якого виходять його висновки, є незамінність творчої праці машинною у всьому її різноманітті. При цьому виконавцем такої праці є не лише автор первинної ідеї, але й широке коло людей, що оточують його, та представляють собою культурну спільноту, яка необхідна для того, щоб донести до споживача кінцевий продукт творчості. Автор доходить до висновку, що творча праця протиставляється механічній, та може вважатися такою: 1) коли виробництво обумовлюється передбачуваним ефектом більшою мірою, аніж способом виробництва; 2) коли виробництво унікальних і диференційованих благ переважає над виробництвом ідентичних; 3) коли виробництво з абстрактною або неповної деталізацією переважає над виробництвом зі строгими специфікаціями. Автор робить висновок, що творчу працю можна розглядати як загальний економічний ресурс, що використовується не тільки в культурному і творчому секторі, а також і за його межами. В рамках культурного та творчого сектора творча праця виступає в найбільш розвинутій і спеціалізованій формі і застосовується для досягнення максимального ефекту нових технологій сфери послуг, які пов'язують з настанням епохи Інтернет. Однак, для того, щоб повною мірою усвідомити, як далеко простягаються межі впливу творчої праці, потрібно розуміти, що вона аж ніяк не пов'язана лише з виробництвом предметів культури. Передбачається, що прийняття класифікаційних критеріїв праці та облік його творчої складової дозволять сприяти отриманню оцінок економічного внеску творчої праці в соціально-економічний розвиток. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34227
В статье предлагается авторская экономическая интерпретация понятия творческого труда, его связь с понятиями творчества, культуры и интеллектуального отчуждения. Автор приводит предпосылки возникновения культурного и творческого сектора, пик развития которого приходится на эпоху Интернет, изучаются его ключевые отличия от традиционных отраслей экономики. Выделяются основные характеристики и функции творческого труда. Формируется ряд критериев классификации труда, учитывающих творческую составляющую во всех сферах воспроизводства, включая нетворческие. Предлагается авторская критериальная основа, необходимая для отнесения труда к творческому. Исследуются его основные экономические эффекты и приводятся доводы о необходимости оценки экономических эффектов творческой составляющей труда в процессах воспроизводства. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34227
The article engages in author's economic interpretation of creative labour concept, its relationship with the concepts of creativity, culture and intellectual alienability. Author gives preconditions of Cultural and Creative Sector rising, which peak goes to the age of Internet. Its key differences from other sectors are studied. The main characteristics and functions of creative labour are marked out. A number of criteria for classification of labour, which takes into account the creative component in all sectors of economy, including the non-creative, are formed. Author’s criterial basis of identification labour as creative is proposed. The main economic effects are studied and arguments for the necessity to evaluate economic effects of labour’s creativity in the greatest possible value-creating effect are given. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34227
Appears in Collections: Механізм регулювання економіки (Mechanism of Economic Regulation)

Views

Argentina Argentina
1
Australia Australia
1
Canada Canada
22782769
China China
4880
Czechia Czechia
1
Finland Finland
3
France France
1
Germany Germany
1256487164
Greece Greece
1
India India
1256487163
Ireland Ireland
1780021512
Israel Israel
1
Italy Italy
1
Japan Japan
1
Lithuania Lithuania
1
Mexico Mexico
1
Netherlands Netherlands
105286
New Zealand New Zealand
1
Russia Russia
4
Singapore Singapore
413242503
Turkey Turkey
2
Ukraine Ukraine
1907343090
United Kingdom United Kingdom
1315266853
United States United States
-716408345
Unknown Country Unknown Country
-1254076477
Vietnam Vietnam
5722015

Downloads

Australia Australia
4878
Canada Canada
1942432
China China
854299996
Germany Germany
5722012
India India
1
Lithuania Lithuania
1
Malaysia Malaysia
1
Russia Russia
1
Spain Spain
1
Ukraine Ukraine
161840
United Kingdom United Kingdom
1
United States United States
1256487165
Unknown Country Unknown Country
94803205
Vietnam Vietnam
1

Files

File Size Format Downloads
A_Freeman_Creativity_in_the_Internet_Age.pdf 422.43 kB Adobe PDF -2081545761

Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.