Проблема хронизации заболевания и развтитя хронических болезней (обзор литературы и собственные исследования)

Abstract

В проблеме хронических патологических состоянийи хронических болезней (ХБ) парадоксальным образом сосуществуют не только противоположные, но и взаимоисключающие точки зрения. Развитие хронических состоянийи ХБ рассматривается либо как наибольшая опасность для жизни населения, либо как защитная реакция. Отсутствие обоснованного эпидемиологичесого метода для оценки ХБ существенно мешает разработке проблемы. Проведенный анализ позволил обосновать метод оценки развития хронических состоянийприразличных заболеваниях, который основывается на использовании известных эпидемиологических показателей. Предложены также показатели, позволяющие количественно оценивать соотношение между "адаптивной" и "дезадаптивной" субпопуляциями среди населения. Эти показатели позволяют оценить способность популяции вынести бремя болезни, сохраняя жизнеспособность. Метод оценки развития хронических состояний апробирован при одной из самых массовых ХБ – ишемической болезни сердца (ИБС). Выяснено защитное влияние развития хронических состояний при ИБС у людей трудоспособного возраста. Это влияние представляет собой не пассивное "продление" патологического процесса, а, напротив, активный механизм противодействия опасности, который способствует снижению смертности. Хотя развитие хронических состояний является общебиологическим процессом, однако реализация его при разных заболеваниях может существенно отличаться. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34333

У проблемі хронічних патологічних станів та хронічних захворювань (ХЗ) парадоксальним чином співіснують не тільки протилежні, але й несумісні точки зору. Розвиток хронічних патологічних станів і ХЗ розглядається як найбільша небезпека для життя населення або як захисна реакція. Відсутність обґрунтованого епідеміологічного методу для оцінки ХЗ істотно перешкоджає розробленню проблеми. Проведений аналіз дозволив обґрунтувати метод оцінки розвитку хронічних станів при різних захворюваннях, що базується на використанні відомих епідеміологічних показників. Запропоновані також показники, шо дозволяють кількісно оцінювати співвідношення між "адаптованою" та "дезадаптованою" субпопуляціями серед населення. Ці показники дозволяють оцінювати здатність популяції знести тягар хвороби, зберігаючи свою життєздатність. Метод оцінки розвитку хронічних станів був апробований при одному з найбільш масових захворювань – ішемічній хворобі серця (ІХС). Виявлено захисний вплив розвитку хронічних станів при ІХС у людей працездатного віку. Цей вплив являє собою не пасивне "продовження" патологічного процесу, а, навпаки, активний механізм протидії небезпеці, який сприяє зниженню смертності. Хоча розвиток хронічних станів є процесом загальнобіологічним, проте реалізація його при різних захворюваннях може істотно відрізнятися. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34333

The problem of chronic pathological conditions and chronic diseases (CD) in a paradoxical way combine both opposed and mutually exclusive points of view. The development of chronic pathological conditions is considered to be the greatest danger to the life of the population or protective reaction. The absence of the reliable epidemiological methods to assess CD significantly interferes with the description of the problem. The suggested analysis allowed justifying the assessment method of development of chronic diseases based on the use of known epidemiological indicators. The proposed indicators allowed quantitatively evaluating the correlation between sub-populations "adapted" and "unadapted" among the population. The indicators could evaluate the ability of the population to separate the disease preserving the life span. The assessment method was approved at one of the most mass illnesses CD – ischemic heart disease (IHD). We explained the protective influence of the development of chronic IHD in people of working age. That influence was not the passive "extension" of the pathological process but the active mechanism of danger resistance that favored reduction of mortality. Although the development of chronic pathological conditions become a biological process, but its implementation at various diseases may differ importantly. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34333