Гендіадіс як надмірність засобів виразності, використовуваних для передачі лексичного та граматичного змісту висловлення

Abstract

Гендіадіс – фігура мови, що виражає одне поняття двома лексичними одиницями і може бути обов’язковою або факультативною. Поява та функціонування гендіадісу мотивовані римою, тобто є результатом поєднання слова та співзвучного до нього компоненту, тобто це основа складання: нім. Feuer und Flamme зі значенням begeistert. Не можна заперечувати те, що гендіадіс – це основа плеоназму (вживання декількох форм, що виражають одне і те ж значення одного виразу). Можно відзначити таку особливість римованих утворень: більша їх частина – це іменники, вкрай нечасто зустрічаються прислівники і прикметники, досить рідкісні випадки створення дієслів і зовсім унікальні випадки, коли римо-повтор супроводжував би числівники і займенники. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34610