Локальні нормативні акти щодо зовнішнього вигляду працівників: обгрунтовані вимоги чи прояв дискримінації

Abstract

Корпоративні стандарти є одним з феноменів теорії управління персоналом. Останнім часом в багатьох компаніях позначилася тенденція запровадження dress-code, тобто вимог до форми одягу в офісі, що фактично передбачає уніфікацію зовнішнього вигляду персоналу (у багатьох випадках поєднується з вимогою щодо культури мовлення). На думку фахівців, зовнішній вигляд працівника зумовлено клієнтоорієнтованістю, що формує образ компанії, впливає на довіру клієнтів і ділових партнерів, їх готовність співробітничати (поширеним є твердження „як театр розпочинається з роздягальні, так й довіра клієнта до компанії розпочинається з довіри до її працівників, зовнішній вигляд яких має свідчити про корпоративну належність та дотримання високих стандартів комунікації, поведінки і зовнішнього вигляду”). Як наслідок, на рівні локальних нормативних актів адміністрацією закріплюються імперативні норми, недотримання яких працівниками зазвичай тягне дисциплінарну відповідальність. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36751