Медико-психологічні особливості якості життя молодих дорослих пацієнтів із прооперованими вродженими вадами серця

Abstract

Cучасні висококваліфіковані кардіохірургічні можливості допомагають пацієнтам значно поліпшити їхнє здоров’я та тривалість життя, але разом з тим залишається значна кількість пацієнтів, які продовжують скаржитися на слабкість, поганий настрій та низьку якість життя. Метою роботи було визначити медико-психологічні особливості якості життя молодих дорослих пацієнтів із прооперованими вродженими вадами серця. Методи дослідження складались з психодіагностики якості життя та виявлення ознак тривоги та депресії у пацієнтів з хірургічно коригованими вродженими вадами серця віком (19 ± 2,8) років. Так, у молодих дорослих пацієнтів із прооперованими вродженими вадами серця виявлене значне обмеження соціальних контактів, зниження рівня спілкування у зв'язку з погіршенням фізичного та емоційного стану. 42 % чоловіків та 50 % жінок мали ознаки тривожного та/або депресивного розладів. Отже, впровадження активних та вчасних психодіагностичних та психокорекційних заходів допомоги молодим дорослим пацієнтам із прооперованими вродженими вадами серця дозволить підвищити якість їхнього життя.

Современные высококвалифицированные кардиохирургические возможности помогают пациентам значительно улучшить их здоровье и продолжительность жизни, но вместе с тем остается большое количество пациентов, продолжающих жаловаться на слабость, плохое настроение и низкое качество жизни. Цель исследования – определить медико-психологические особенности качества жизни молодых взрослых пациентов с прооперированными врожденными пороками сердца. Психодиагностика состояла из исследования качества жизни и выявления признаков тревоги и депрессии у пациентов с хирургически коррегированными врожденными пороками сердца в возрасте (19 ± 2,8) лет. Так, у молодых взрослых пациентов с прооперированными врожденными пороками сердца выявлено значительное ограничение социальных контактов, снижение уровня общения в связи с ухудшением физического и эмоционального состояния. 42 % мужчин и 50 % женщин имели признаки тревожного и/или депрессивного расстройства. Лишь внедрение активных и своевременных психодиагностических и психокоррекционных мер помощи молодым взрослым пациентам с прооперированными врожденными порокоми сердца позволит повысить качество их жизни.

Modern cardiosurgery opportunities of highly qualified specialists can help patients with congenital heart disease (CHD) to improve significantly their health and life longevity, but at the same time, many patients still complain of weakness, fast tiredness, bad mood and low quality of life. Our aims was to identify medical and psychological features of low quality of life of adult patients of younger age after congenital heart surgery. Material and Methods. The study involved patients (aged 19 ± 2.8 years) with surgically corrected inborn congenital heart disease. The psychodiagnostics included the study of the quality of life and the identification of signs of anxiety and depression in the patients. Discussion. We identified gender differences in the quality of life of young adult patients with CHD: namely, every day activities of men were significantly limited due to their physical condition, – it either precedes or follows the worsening of their emotional status – but women had rather high indices of life quality. However, both men and women displayed a dramatic limitation of social contacts. Young adult patients with surgically corrected CHD displayed significant limitation of social contacts, decrease in communication levels due to the worsening of their physical and emotional condition. 42 % of male and 50 % of female patients displayed the symptoms of anxiety and/or depressive disorders. Conclusion. Having analyzed practical advantages and possible disadvantages of different foreign questionnaires, which are adapted in Russian to assess the quality of life, we found out that MHFLQ (Minnesota Living with Heart Failure Questionnaire) is very simple and easy to use in individual analysis. However, it does not allow us to differentiate the calculation of component parts of mental, physical and social functioning for a specific group of patients. At the same time, the MOS SF-36 (36-Item Short Form Health Survey) and WHOQoL-bref (World Health Organization Quality of Life) methods allow us to assess a specific influence of physical, mental and social components on the quality of life. Unfortunately, these surveys have displayed different results. The HADS (Hospital Anxiety Depression Scale) method provides an opportunity to single out a patients’ risk group characterized by a clinical level of depression and anxiety. The implementation of active and timely psychodiagnostics and psychocorrection measures will help adult patients with the inborn con.