Самоорганизация и самоусложнение финансового сектора экономики

Abstract

У статті досліджено процеси самоорганізації та самоускладнення фінансового сектору економіки на основі системного підходу. Запропоновано розглядати фінансовий сектор як цілісне утворення у складі фінансової системи, якому властиві ключові особливості "системи". Показано, що в процесі функціонування фінансовий сектор постійно самоорганізується й має тенденцію до досягнення більш ефективної структури, що забезпечує досягнення цілей учасників фінансових відносин. Ця самоорганізація проявляється в адаптації фінансового сектору до нових умов економіки через еволюцію фінансових інструментів і фінансових інституцій. Разом з цим звертається увага, що в процесі самоорганізації й самоускладнення фінансового сектору, виникає необхідність розроблення гнучкого механізму його регулювання для досягнення та підтримки фінансової стабільності в економіці.

В статье исследованы процессы самоорганизации и самоусложнения финансового сектора экономики на основе системного подхода. Предложено рассматривать финансовый сектор как целостное образование в составе финансовой системы, которому присущи ключевые особенности «системы». Показано, что в процессе функционирования финансовый сектор непрерывно самоорганизуется и имеет тенденцию к достижению наиболее эффективной структуры, обеспечивающей достижение целей участников финансовых отношений. Эта самоорганизация проявляется в адаптации финансового сектора к новым условиям экономики через эволюцию финансовых инструментов и финансовых институций. Вместе с этим обращается внимание на то, что в процессе самоорганизации и самоусложнения финансового сектора возникает необходимость разработки гибкого механизма его регулирования для достижения и поддержания финансовой стабильности в экономике.

The self-organized complexity of the financial sector by the system approach application is researched. It is proposed to consider the financial sector as an integral entity within the financial system, which has key features of the “system”. It is shown that the financial sector continuously self-organizes in the process of its evolution and tends to achieve the most effective structure to the objectives of the participants of financial relations. It manifests in the adaptation of the financial sector to new economic conditions through the evolution of financial instruments and financial institutions. Moreover, in the process of financial sector evolution, there is a need to develop the flexible mechanism of its regulation for achieving and maintaining the financial stability in the economy.