Особливості складу мікробіоти кишківника у дітей раннього віку хворих на гострий обструктивний бронхіт

Abstract

Хвороби респіраторної системи, зокрема ураження нижніх дихальних шляхів реєструють майже у кожної 4 дитини, при чому більшість яких складають бронхіти. Поряд з тим, кожне п’яте захворювання на бронхіт у дітей перебігає на фоні обструктивного синдрому. Метою роботи було дослідити кількісний та якісний стан мікробіоцинозу кишківника у дітей раннього, хворих на гострий обструктивний бронхіт. Для визначення стану мікробіоценозу кишківника проводили мікробіологічні дослідження випорожнень з визначенням видового складу та популяційного рівня мікрофлори за методикою Р.Б. Епштейн–Літвак (1977). Обстежено 106 хворих на гострий обструктивний бронхіт у поєднанні з дисбактеріозом товстої кишки віком 1-3 роки. Залежно від віку хворих розподілили на 3 групи. У всіх дітей були виявлені симптомами диспепсичного синдрому, а також зниження кількості біфідо- та лактобактерій, ешерихій з нормальною ферментативною активністю та збільшення числа дріжджеподібних грибів, стафілококів та інших представників умовно-патогенної флори. Найбільш виражені клінічні зміни спостерігалися у дітей першої групи.

Болезни дыхательной системы, в частности поражения нижних дыхательных путей регистрируют почти у каждого 4 ребенка, причем большую их часть составляют бронхиты. Вместе с тем, каждое пятое заболевания бронхитом у детей протекает на фоне обструктивного синдрома. Целью работы было исследовать количественное и качественное состояние микробиоциноза кишечника у детей раннего, больных острым обструктивным бронхитом. Для определения состояния микробиоценоза кишечника проводили микробиологические исследования испражнений с определением видового состава и популяционного уровня микрофлоры по методике Р.Б. Эпштейн - Литвак (1977). Обследовано 106 больных острым обструктивным бронхитом в сочетании с дисбактериозом толстой кишки в возрасте 1-3 лет. В зависимости от возраста больных распределили на 3 группы. У всех детей были обнаружены симптомами диспепсического синдрома, а также снижение количества бифидо- и лактобактерий, эшерихий с нормальной ферментативной активностью и увеличение числа дрожжеподобных грибов, стафилококков и других представителей условно-патогенной флоры. Наиболее выраженные клинические и лабораторные изменения наблюдались у детей первой группы.

Respiratory diseases are recorded almost in every 4 child, and most of them are bronchitis. However, one-fifth of bronchitis in children occurs on a background of obstructive syndrome. The purpose of the article was to investigate the quantitative and qualitative state of intestinal microbiocenosis in infants with acute obstructive bronchitis. For determination of the status of intestinal microbiocenosis it was conducted microbiological tests of stool with the definition of species composition and population levels microflora procedure by Epstein - Litvak (1977). 106 patients with acute obstructive bronchitis associated with intestinal dysbiosis aged 1 – 3 years were examined. Three groups were formed depending on age. The symptoms of the dyspeptic syndrome and the decreasing of bifidobacteria and lactobacilli, E. coli with normal enzymatic activity and increasing of yeastlike microorganism, staphylococcus and other opportunistic pathogenic bacteria were found in all children. The most significant clinical and lab changes were observed in the first group.