Антиретровирусная терапия ВИЧ-инфекции: что, когда и почему?

Abstract

Досягнення антиретровірусної терапії (АРТ) різко поліпшили якість життя ВІЛ-інфікованих людей. Втім попри те, що потужна комбінована терапія зазвичай знижує вірусне навантаження в плазмі ВІЛ-1 пацієнтів нижче рівня виявлення рутинними клінічними методами, більш чутливі методи часто виявляють низький рівень віремії. Крім того, у багатьох пацієнтів спостерігаються транзиторні епізоди віремії вище рівня детекції навіть на тлі триваючої багато років АРТ. Нездатність АРТ елімінувати ВІЛ навіть у тих пацієнтів, у яких вірус протягом багатьох років не виявляється, пов'язана з наявністю персистентної інфекції в деяких клітинних і анатомічних резервуарах. Очевидно, латентні резервуари є головною перешкодою ерадикації ВІЛ. Прогрес в ерадикації інфекції вимагає нових підходів у боротьбі з латентністю, яка зберігається навіть в умовах повного припинення реплікації вірусу. Справжній огляд присвячений обговоренню цих перспектив і можливостей клінічного застосування.

Достижения антиретровирусной терапии (АРТ) резко улучшили качество жизни ВИЧ-инфицированных людей. Однако, несмотря на то, что мощная комбинированная терапия обычно снижает вирусную нагрузку в плазме ВИЧ-1 пациентов ниже уровня обнаружения рутинными клиническими методами, более чувствительные методы часто обнаруживают низкий уровень виремии. Кроме того, у многих пациентов наблюдаются транзиторные эпизоды виремии выше уровня детекции даже на фоне продолжающейся многие годы АРТ. Неспособность АРТ элиминировать ВИЧ даже у тех пациентов, у которых вирус в течение многих лет не обнаруживается, связана с наличием персистентной инфекции в некоторых клеточных и анатомических резервуарах. Очевидно, латентные резервуары являются главным препятствием эрадикации ВИЧ. Прогресс в эрадикации инфекции требует новых подходов в борьбе с латентностью, которая сохраняется даже в условиях полного прекращения репликации вируса. Настоящий обзор посвящен обсуждению этих перспектив и возможностей клинического применения.

Advances in antiretroviral therapy (ART) have drastically improved the quality of life for people with HIV infection. But despite of potent combination therapy is usually suppresses plasma viral loads in HIV-1 patients to below the detection limit of conventional clinical assays, a low level of viremia frequently can be detected in plasma by more sensitive assays. Additionally, many patients experience transient episodes of viremia above the detection limit even after being on highly suppressive therapy for many years. Failure of HAART to eradicate HIV, even in patients who suppress the virus to undetectable levels for many years, associates with the existence of persistent infection in certain cellular and anatomical reservoirs. The latent reservoir is appears to be the major hurdle in HIV eradication. Progress toward eradication of the infection will require novel approaches to target the latency that persist even when viral replication is completely halted. This review will discuss these strategies and their potential for clinical development.