Эволюция колониальной доктрины Великобритании во время первого кабинета Уильяма Питта Старшего (XII.1756-IV.1757)

Abstract

Представлена стаття є спробою проаналізувати особливості колоніальної політики першого кабінету У. Пітта Старшого. Дослідження показало, що, незважаючи на нетривалий період своєї роботи, цей уряд сформував новий зовнішньополітичний курс, яким згодом слідувала Великобританія в ході Семирічної війни, і який привів її до створення колоніальної імперії. Крім того, головний ідеолог заокеанської експансії У. Пітт усвідомив, що для подальшого проведення цієї політики його політичного впливу недостатньо, тому пошук союзників став його найближчим завданням на майбутнє.

Представленная статья является попыткой проанализировать особенности колониальной политики первого кабинета У. Питта Старшего. Исследование показало, что, несмотря на непродолжительный период своей работы, это правительство сформировало новый внешнеполитический курс, которым впоследствии следовала Великобритания в ходе Семилетней войны, и который привел ее к созданию колониальной империи. Кроме того, главный идеолог заокеанской экспансии У. Питт осознал, что для дальнейшего проведения этой политики его политического влияния недостаточно, поэтому поиск союзников стал его ближайшей задачей на будущее.

The presented article is an attempt to analyze the features of the colonial policy of the first cabinet of William Pitt the Elder. Research has shown that this government, formed in the beginning of December 1756, has laid new and to some extent revolutionary course for London, according to which the struggle for colonies was proclaimed the most priority in the foreign policy of the state during the war. Following a marked course, Pitt gave military and naval support to overseas possessions of Great Britain in North America, the West Indies, India, and also supported the expansionist project of the British merchant T. Cumming in Africa. To achieve supremacy over the ocean Premier paid particular attention to the naval forces, increasing the number of military ships and sailors serving His Majesty. As part of the main course of the colonial struggle the new head of the government also was forced to reconsider his attitude to the conduct of the continental policy. According to the previously signed agreement Pitt supported the initiative of providing subsidy for Prussia and formation of the “observation army” in Hannover. However, contrary to the critics’ opinion about the repeating of policy of the previous Ministry, he intended to use these measures not for retraction Britain into the war in Europe, but to distract forces of France on the continent for colonial conquest overseas. At that moment main ideologist of overseas expansion W. Pitt realized that for the further conduct of an independent policy his influence on the power structure of London is not enough. So, being sent into retirement in April 1757, he set a goal of searching of allies for the future. Thus, despite of the short period of its work, the first cabinet of W. Pitt the Elder formed a new foreign policy, which subsequently followed Britain during the Anglo-French confrontation 1755-1763 gg., and that led it to the creation of the colonial empire. Therefore, study of the features of colonial policy of the next cabinets of London in this period will be continued.