Особливості викладання історії України на курсах з українознавства (20-і рр. ХХ ст.)

Abstract

Cтаття присвячена одному із напрямів більшовицької національної і мовної політики в Україні в 1920-і роки, а саме українізації. Автор, використовуючи раніше не опубліковані документи, доводить, що українізація була цілеспрямованою політикою радянської влади, суть якої полягала не тільки у запровадженні української мови у всі сфери суспільного життя України. Архівні джерела свідчать, що це була система виховання національних кадрів, які повинні були не тільки досконало володіти українською мовою, але й знати основи історії України, української літератури і географії. Саме таким чином підготовані спеціалісти повинні були стати носіями комуністичних ідей, свого роду з’єднуючою ланкою між більшовицькою владою і населенням України. Наведені у статті документи із фондів Державного архіву Сумської області (звіт про роботу практикуму з українознавства) є цінними свідченнями щодо формування національної самосвідомості і національної ідентичності завдяки викладанню тем з української історії.

Статья посвящена одному из направлений большевистской национальной политики в Украине в 20-е годы, а именно украинизации. Автор, используя ранее не опубликованные документы, доказывает, что украинизация была целенаправленной политикой советской власти, суть которой заключалась не только во внедрении украинского языка во все сферы общественной жизни Украины. Архивные источники свидетельствуют, что это была система воспитания национальных кадров, которые должны были не только в совершенстве владеть украинским языком, но и знать основы истории Украины, украинской литературы и географии. Именно таким образом подготовленные специалисты должны были стать носителями коммунистических идей, своего рода связующим звеном между большевистской властью и населением Украины. Приведенные в статье документы из фондов Государственного архива Сумской области (отчет о работепрактикума по украиноведению) являются ценными свидетельствами того, что преподавание истории Украины, украинской литературы способствовало формированию национальной идентичности у слушателей курсов.

The author of the article gives the documents which weren’t published earlier. These documents show practical directions of translation into Ukrainian language the activity of the Soviet staff (machinery) in Ukraine at the beginning of the 20th century. The materials from the archives notice about strengthening of attention to preparing, up-bringing and putting out the staff of the native nationality into the staff of the party and state bodies, bringing teaching of the Ukrainian language at schools, organization of cultural – educational establishments, publication of books, newspapers and magazines in Ukrainian language and the language of the national minorities. In fact, it was a complex program in fundamental teaching of Ukrainian language, learning Ukrainian literature, history and geography. Some months’ courses for learning Ukrainian language and Ukraine’s Studies were created for state personalities. Sometimes these courses existed formally, though their visitors could be discharged from their working places in case of failing this exam. At the beginning of such courses many party and economic employees attend them only sometimes. Their reports also were not given in Ukrainian. Nevertheless strong and persistent policy in the sphere of language gave its certain positive results. The documents say that at the beginning of 20 the XX century Ukrainian language confirmed its position in all spheres of public life in Ukraine.The study of the history of Ukraine contributed to the formation. national consciousness.