Формально-синтаксична характеристика умовного сполучника домінантного типу у середньоанглійській мові

Abstract

У статті досліджено особливості функціонування умовного сполучника домінантного типу (if) у пам’ятках середньоанглійської писемності; здійснено аналіз механізму маркування головної (консеквент) та умовної (антецедент) клауз; розглянуто п’ять основних граматичних форм, які є семантичними відповідниками if у різних мовах та їхню кореляцію із середьноанглійськими умовними маркерами; визначено особливості розташування if на дериваційному дереві у його одномісній (if) та двомісній формі (if that).

The article analyses the main features of the conditional conjunction of dominant type (‘if’) in Middle English texts. It also reveals the specific nature of the mechanism of marking the main clause and the conditional clause, and presents five main grammatical forms which are semantic equivalents of ‘if’ in different languages, and their correlation with Middle English conditional markers. The article defines the peculiarities of the location of ‘if’ on the derivational tree.