An Excursus on Truth and Language in Paul Celan

Abstract

Стаття репрезентує аналіз комплексних відношень між правдою та мовою у творчості поета та перекладача Пауля Целана, що народився у 1920 р. в м. Чернівцях (раніше територія Румунії, тепер – України). Німецька мова була рідною мовою поета (по лінії матері): нею створений його власний корпус поетичних творів, нею він виконував переклади з інших мов. Водночас це була й мова нацистів, що сіяли смерть по всій Європі та вбили найважливішу людину в житті поета. Стаття являє собою суцільне дослідження на тему лінгвальних меж з метою віднайти реальність, що ховається за чимось ще замовчуваним, як-от Аушвіцу – символ викорінення європейських євреїв. За таких засновків у месіанстві Целана вбачається важливий аспект такого процесу, що уможливлює формулювання певного роду гіпотези.

Статья представляет собой анализ сложных связей между языком и правдой, представленных в творчестве поэта и переводчика Пауля Целана, рожденного в 1920 г. в городе Черновцы (ранее территория Румынии, теперь – Украины). Немеций язык был родным для поэта (по линии матери): на нем создан его собственный корпус поэтических произведений, на него он переводил работы с других языков. В то же время это был язык нацистов, что сеяли смерть по всей Европе и лишили поэта важнейшего человека в его жизни. Работа представляет собой целостное исследование на тему языковых границ с целью отыскать реальность, спрятанную за чем-то еще не высказанным, как, например, Аушвиц – символ истребления европейских евреев. С этих позиций мессианство Целана представляется определенно важным аспектом такого процесса, позволяющим сформулировать определенную гипотезу.

The article aims at giving an overview of the complex relation between truth and language in Paul Celan, poet and translator born in 1920 in Chernovtsy (Rumanian territory à l’époque – nowadays Ukraine). If German language was at the same time mother tongue of the poet (in heritage from his mother’s side) used to establish an autonomous poetical corpus and starting point for translating other languages, then it was also the idiom spoken by the Nazis who disseminated death all over Europe killing the most important person in poet’s life. The paper deals with this continuous research on the limits of language, willing to find a sort of reality located beyond something yet impossible to pronounce – especially after Auschwitz, the destruction of European Jewry. At this point, Celan’s messianism has been recognized as an important aspect of this process thus guiding the essay to some theoretical hypothesis.