Динаміка здібностей до підтримки рівноваги у хворих на гіпертонічну хворобу, які перенесли інсульт, під впливом комплексної фізичної реабілітації

Abstract

У роботі показано, що вихідні показники здібностей до підтримки рівноваги та функціонального стану серцево-судинної системи жінок 40-52 років, хворих на гіпертонічну хворобу 2 ст., які перенесли інсульт, відрізнялись від норми. Після комплексної фізичної реабілітації в умовах санаторію достовірно покращились результати таких тестів на рівновагу як «стоячи на одній нозі у позі «ластівки»» та проб Ромберга і Яроцького. Показники систоличного і діастоличного артеріального тиску та частоти серцевих скорочень наприкінці курсу фізичної реабілітації не мали статистично достовірної різниці у групах обстежених хворих. До впровадження рекомендована програма фізичної реабілітації, яка містить сегментарно-рефлекторний масаж, пасивну і активну гімнастику, фізичні вправи на розслаблення паретичних м’язів в комбінації з дихальними вправами, а також спеціальні вправи на підтримку рівноваги. При цьому у першій половині курсу як вихідні переважно використовують положення сидячи на стільці та лежачи з піднятим корпусом, а у другій – лежачи, сидячи і стоячи. Розроблені комплекси містять більше вправ для ніг, ніж для рук, оскільки при виконанні останніх значно підвищується артеріальний тиск порівняно із вправами для мязів ніг. Переважають вправи, у яких беруть участь великі м’язові групи. Вони мають більшу депресорну дію, ніж вправи для малих м’язових груп. Хворим, що страждають на запаморочення і порушення статикодинамічної стійкості, призначають елементи вестибулярного тренування (вправи на розвиток рівноваги, зміни положення голови у просторі, вправи із заплющеними очима тощо). Доведено, що така програма має перевагу перед загальноприйнятим відновним лікуванням, яке включає традиційну лікувальну гімнастику і класичний масаж.

В работе показано, что исходные показатели способностей к поддержке равновесия и функционального состояния сердечно-сосудистой системы женщин 40-52 лет с гипертонической болезнью 2 ст., после перенесенного инсульта, отличались от нормы. После комплексной физической реабилитации в условиях санатория достоверно улучшились результаты таких тестов на равновесие как «стоя на одной ноге в позе «ласточки»» и проб Ромберга и Яроцкого. Показатели систолического и диастолического артериального давления и частоты сердечных сокращений в конце курса физической реабилитации не имели статистически достоверных различий в группах обследованных больных. К внедрению рекомендована программа физической реабилитации, которая содержит сегментарно-рефлекторный массаж, пассивную и активную гимнастику, физические упражнения на расслабление паретичных мышц в комбинации с дыхательными упражнениями, а также специальные упражнения на поддержку равновесия. При этом в первой половине курса в качестве исходных положений используют преимущественно положения сидя на стуле и лежа с поднятым корпусом, а во второй – лежа, сидя и стоя. Разработанные комплексы содержат больше упражнений для ног, чем для рук, поскольку при выполнении последних значительно повышается артериальное давление по сравнению с упражнениями для мышц нижних конечностей. Преобладают упражнения, в которых принимают участие большие мышечные группы. Они имеют большее депрессорное воздействие, чем упражнения для малых мышечных групп. Больным, у которых наблюдаются обморочные состояния и нарушения статикодинамической устойчивости, назначают элементы вестибулярной тренировки (упражнения на развитие равновесия, изменения положения головы в пространстве, упражнения с закрытыми глазами и т.д.). Доказано, что такая программа имеет преимущество перед общепринятым восстановительным лечением, которое включает традиционную лечебную гимнастику и классический массаж.

In this work has been shown that the initial indexes of abilities to maintain balance and of the functional state of the cardiovascular system of women 40-52 years old, who suffer from hypertension 2 st, stroke, were different from the norm. After a comprehensive physical rehabilitation in a sanatorium the results of tests on the maintaining of balance such as "standing on one leg in a pose of "swallows" , Romberg and Yarotsky tests, were significantly improved. Between the levels of systolic and diastolic blood pressure and heart rate at the end of the course of physical rehabilitation had no statistically significant differences in the groups of patients examined. Program of physical rehabilitation, which contains segmental-reflex massage, passive and active exercises, physical exercises for relax of the paretic muscles, combined with breathing exercises and special exercises to maintain a balance has been recommended to introduction. It's preferably to use as a starting position of sitting on a chair and lying with a raised body at the first half of the course, and at the second one - lying, sitting and standing. Designed complexes contain more exercises for the legs than for the arms, because during exercises for the muscles of the arms the blood pressure significantly rises compared with exercises for the muscles of the legs. Exercises involving large muscle groups are dominating In the complex. They have a greater depressor effect than exercises for small muscle groups. Those patients who suffering from dizziness and impaired sustainability must get an elements of vestibular training (exercises to develop balance, with the changing the position of the head in space, ones with the closed eyes etc.). It is proved that such program have an advantage over conventional restorative treatment, which includes the traditional gymnastics and classic massage.