Показники кардіального ремоделювання, порушення серцевого ритму і провідності у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії у поєднанні з каротидним атеросклерозом у динаміці лікування кандесартаном та лерканідипіном

Abstract

Артеріальна гіпертензія – найпоширеніше захворювання серцево-судинної системи з високим рівнем інвалідизації та смертності. З метою вивчення показників кардіального ремоделювання, особливостей порушень серцевого ритму і провідності у пацієнтів з артеріальною гіпертензією в поєднанні з каротидним атеросклерозом та динаміки показників, що вивчалися, у процесі лікування кандесартаном і лерканідипіном, були проведені ехокардіографія, холтерівське моніторування ЕКГ у 110 хворих. Установлено, що у пацієнтів, які приймали лерканідипін, достовірно знижувалася кількість суправентрикулярних аритмій і шлуночкових екстрасистол, зменшувався діаметр лівого передсердя на відміну від хворих, які вживали кандесартан, де статистично значуще знижувалася кількість одиничних і парних шлуночкових передчасних скорочень. Це свідчить про більш сприятливий ефект лерканідипіну на показники кардіогемодинаміки, порушення серцевого ритму і провідності за умов поєднаного перебігу артеріальної гіпертензії та атеросклеротичного ураження брахіоцефальних артерій.

Hypertension is a widespread disease with high disability and mortality rates which leads to a significant increase in health care cost. Doctors in their practice wield an arsenal of a huge quantity of antihypertensive medications. In the therapy of patients with hypertension such modern antihypertensive drugs as candesartan and lercanidipine are commonly used. The objective of the study was to examine indexes of cardiac remodeling, features of cardiac arrhythmias and conduction disorders in coexisting hypertension and carotid atherosclerosis and the influence of the treatment with candesartan and lercanidipine on their dynamics. Under our observation there were 54 patients with coexisting stage II hypertension and carotid atherosclerosis (1st group of observation) and 56 subjects with stage II hypertension (2nd group of observation). The control group included 30 conditionally healthy individuals. The patients of the first group were further divided into 2 subgroups according to the antihypertensive treatment prescribed. The first subgroup comprised 27 patients receiving candesartan and the second one included 27 individuals treated with lercanidipine during 12 weeks. The analogical process of subdivision underwent the second group of observation: 28 patients received candesartan and the rest 28 subjects were on lercanidipine therapy. Echocardiography and Holter monitoring were performed for all patients of the 2 groups before and after the treatment. Those patients of the first group who received candesartan showed evidence-based improvement in the following indexes: LVMI, LVESV, LVEDV, LV CO, EF, IVRT, E/A, DT, as well as reliable decrease in the number of single and double ventricular extrasystoles. And those patients of the first group of observation who received therapy with lercanidipine were characterized by statistically significant dynamics in the following indexes: LVMI, left atrial diameter, LVESV, LVEDV, LV CO, EF, IVRT, E/A, DT. Lercanidipine therapy also showed reliable decrease in the number of both supraventricular arrhythmias and monomorphic and polymorphic premature ventricular contractions. Thus, therapy with lercanidipine versus candesartan had a better influence on the majority of cardiac hemodynamic indexes and promoted decrease in a greater number of both supraventricular and ventricular rhythm disorders.

Артериальная гипертензия – наиболее распространенное заболевание сердечно-сосудистой системы с высоким уровнем инвалидизации и смертности. С целью изучения показателей кардиального ремоделирования, особенностей нарушений сердечного ритма и проводимости у пациентов с артериальной гипертензией в сочетании с каротидным атеросклерозом и динамики изучаемых показателей в процессе лечения кандесартаном и лерканидипином были проведены эхокардиография, холтеровское мониторирование ЭКГ у 110 больных. Установлено, что у пациентов, принимавших лерканидипин, достоверно снижалось количество суправентрикулярных аритмий и желудочковых экстрасистол, уменьшался диаметр левого предсердия в отличие от больных, получавших кандесартан, детельствует о более благоприятном эффекте лерканидипина на показатели кардиогемодинамики, нарушения сердечного ритма и проводимости в условиях сочетанного течения артериальной гипертензии и атеросклеротического поражения брахиоцефальных артерий.