Пейоративний компонент у складі директивних мовленнєвих актів

Abstract

Подана робота розглядає вплив оцінної діяльності свідомості людини на процес формування директивних мовленнєвих актів. Автор узагальнює й уточнює тлумачення оцінки. З опертям на попередні дослідження стаття відзначає присутність аксіологічного компоненту в політичному дискурсі, встановлює взаємозв’язок між категоріями оцінки й спонукання. За результатами розвідки встановлено функціонування експліцитних та імліцитних директивних мовленнєвих актів, вмотивованих негативною оцінкою дій адресата; проілюстровано апелювання до загальнооцінних і частковооцінних значень. Виявлено, що під фокус оцінки електорату потрапляють представники влади, їх діяльність, результати їх діяльності. Прагматичний аспект представлено функціонуванням мовленнєвих актів вимоги, заборони, застереження, заклику й пропонування.

Представленная робота рассматривает влияние оценочной деятельности сознания человека на процесс формирования директивных речевых актов. Автор обобщает и уточняет толкование оценки. Опираясь на предыдущие исследования, статья указывает на наличие аксиологического компонента в политическом дискурсе, устанавливает взаимосвязь между категориями оценки и побуждения. Результаты исследования указывают на функционирование эксплицитных и имплицитных директивных речевых актов, мотивированных негативной оценкой действий адресата, иллюстрируют апелляцию говорящего к общеоценочным и частнооценочным значениям. Обнаружено, что под фокус оценки электората попадают представители власти, их деятельность, результаты их деятельности. Прагматический аспект представлен функционированием речевых актов требования, запрета, предостережения, призыва и предложения.

The paper considers how the evaluative activity of human mind affects the process of formation of directive speech acts. The author summarizes and concretizes the interpretation of evaluation. With the previous researches taken into account the article сonfirms the presence of an axiological component in political discourse, determines the correlation between such categories as evaluation and motivation. The results of the research identify the functioning of explicit and implicit directive speech acts, motivated by the negative evaluation of the addressee, demonstrate the speaker’s appeal to general and concrete evaluative meanings. It has been found that the electorate’s evaluation highlights subjects of authority, their activity and the results of their activity. The pragmatic aspect is represented by the functioning of the speech acts of demand, prohibition, warning, appeal and proposition.