"Так і живемо в забріханому світі лицемірства…" (українські реалії у книзі П. Загребельного "Думки нарозхрист")

Abstract

У статті досліджуються погляди автора на історичний розвиток України, на прорахунки, а часом злочинні дії української влади, яка недалекоглядно проголосила пріоритетним розвиток економічної, а не духовної сфери. На тлі суб’єктивних, різких, емоційних міркувань письменника, які ґрунтуються на непростому життєвому досвіді, історичному мисленні, колосальній ерудиції, розглядається ставлення П. Загребельного до абсурдів і злочинів червоного тоталітаризму, до низки ганебних явищ, успадкованих із віджилої епохи, зокрема ідеологічного заробітчанства, брехні, зневаги до моральних, культурних цінностей. Звертається увага на застереження письменника щодо механічної інтеграції в Європу, національної недбалості на державному і суто людському рівнях, ставлення до мови, пріоритету споживацьких запитів суспільства тощо. Розглядається також автобіографічний аспект книги, де автор постає як спостережлива, категорична і безкомпромісна у критиці суспільних недоліків особистість.

В статье на материале книги публицистики П. Загребельного «Мысли нараспашку» («Думки нарозхрист») исследуются взгляды автора на историческое развитие Украины, на просчеты, а порой преступные действия украинской власти, которая недальновидно провозгласила приоритетным развитие экономической, а не духовной сферы. На фоне субъективных, резких, эмоциональных размышлений писателя, которые основываются на непростом жизненном опыте, историческом мышлении и колоссальной эрудиции, рассматривается отношение П. Загребельного к абсурдам и преступлениям времен красного тоталитаризма, к политике первого правительства самостоятельного государства, к ряду позорных явлений, унаследованных от отжившей эпохи, в частности к идеологическому зарабатыванию, лжи, пренебрежению моральными и культурными ценностями. Обращается внимание на предостережения писателя по поводу механической интеграции в Европу, национальной нерадивости на государственном и чисто человеческом уровнях, отношения к языку, приоритета потребительских запросов общества и прочее. Рассматривается также автобиографический аспект книги, где автор предстает как наблюдательная, категорическая и безкомпромисная в критике общественных недостатков личность.

The article deals with author’s opinions about historical development of Ukraine, mistakes and sometimes criminal actions of the Ukrainian government in giving preference to economic development rather than spiritual. It considers P. Zahrebelnyi’s attitude to absurdities and crimes of totalitarian regime, a number of shameful events, such as migrant workers, lie, disrespect for moral and cultural values – all of this based on writer’s complicated life experience, historical thinking, great erudition and expressed in a sharp and emotional way. The research focuses on writer’s cautions against immigration to Europe, national negligence both at state and human levels, attitude to language, and prioritization of consumer needs of society. The work also considers an autobiographic aspect of the book in which the author is presented as observant, categorical and uncompromising in criticizing social shortcomings.