Роль сполучників часу при вираженні фазового значення початку дії в українській та німецькій мовах

Abstract

Основне завдання статті полягає у визначенні часових сполучників, що можуть вказувати на початок дії та порівнянні їх впливу на семантику всього речення в українській та німецькій мовах. Дослідження проведено на основі аналізу творів художньої літератури в обох мовах та їх перекладів. Результати дослідження показують, що в двох мовах варто розрізняти дві групи сполучників: 1) такі, що можуть актуалізувати значення початку дії в головному реченні, і 2) сполучники, що можуть актуалізувати семантику початковості дії в підрядному реченні. Невелика кількість виявлених прикладів вказує на те, що часові сполучники знаходяться на перефирії функціонально-семантичних мікрополів початковості дії як в українській, так і в німецькій мові. Проте, якщо в українській мові підрядні речення часу не змінюють дієслівну семантику, а лише локалізують дію на часовій осі та мають здатність підсилювати значення початку, що виражається дієсловом чи конструкцією, то в німецькій мові завдяки впливу часових сполучників та ширшого контексту неграничні дієслова класів дій та станів можуть описувати гранчину ситуацію, вказуючи на початок певної тривалої чи моментальної дії.

Главное задание статьи состоит в определении временных союзов, которые могут указывать на начало действия, и сравнении их влияния на семантику целого предложения в украинском и немецком языках. Исследование проведено на основе анализа произведений художественной литературы на обоих языках и их переводов. Результаты исследования показывают, что в этих двух языках нужно различать две группы союзов: 1) союзы, которые могут актуализировать значение начала действия в главном предложении; 2) союзы, которые могут актуализировать семантику начинательности действия в придаточном времени. На небольшом количество примеров показано, что временные союзы находятся на периферии функционально-семантических микрополей начинательности действия как в украинском, так и в немецком языках. Но если в украинском языке придаточные предложения времени не изменяют глагольную семантику, а лишь локализируют действие на временной оси и способствуют усилению значения начала, которое выражается глаголом или конструкцией, то в немецком языке, благодаря влиянию временных союзов и более широкого контекста, непредельные глаголы классов действий и состояний могут описывать предельную ситуацию, указывая на начало некоего длительного или мгновенного действия.

The main goal of the article is to define the temporal conjuctions that can point to the beginning of an action and to compare their influence on semantics of the whole sentence in Ukrainian and German languages. The research is carried out on the basis of the analysis of literature works in these two languages. The results of the investigation show that there are two groups of conjuctions to be distinguished: 1) conjuctions that may actualize the meaning of beginning of an action in the main clause and 2) conjuctions that may actualize the semanticts of beginning of an action in the subordinate clause. A small quantity of examples that were found shows that temporal conjuctions are situated on the periphery of the functional-semantical microfields of beginning of an action in Ukrainian and German. But while subordinate clauses of time in Ukrainian don't change verbal meaning and just localize the action on the time axis and have the ability to strengthen the meaining of beginning that is expressed by a verb or verbal construction, the non-bounded verbs of the classes of actions and states in German may describe the bounded situation pointing to the beginning of a long or momentary action with the help of the temporal conjuctions and the wider contex.