Бунтар проти абсурду, або відповідь А. Камю на запити масового суспільства

Abstract

А. Камю позначав суспільну кризу в публіцистиці («Міф про Сізіфа», «Бунтівна людина») поняттям абсурду, а в художніх творах («Чума») символізував її в образі епідемії заразної хвороби. Під кризою він розумів беззахисність масової людини перед навалою суспільних подій, неможливість зрозуміти їх і керувати ними. Людство письменник поділяв на дві категорії: кати і жертви. Але порятунок прийде від людей «третьої категорії», які піднімуть бунт на захист знедолених. Бунт, за А. Камю, протистоїть революції. Революція руйнує; бунт створює. Бунт відбувається на засадах солідарності, діалогу, свободи, щастя. Кати і жертви — винятки, бунтар — правило. Коли відімруть винятки, здійснитися правило і бунтарі займуть у суспільстві центральне місце. Бунтарем може стати кожна людина, у якої прокинулася совість, свідомість. Пробудження свідомості відбувається за правилом: «Одного разу я задумався». У суспільстві завжди з’являються особистості, здатні на бунт, які рятують людство в стані кризи.

А. Камю определил общественный кризис в публицистике («Миф о Сизифе», «Бунтующий человек») понятием абсурда, а в художественных произведениях («Чума») символизировал ее в образе эпидемии заразной болезни. Под кризисом он понимал беззащитности массового человека перед нашествием общественных событий, невозможность понять и управлять ими. Человечество писатель подразделял на две категории: палачи и жертвы. Но спасение придет от людей «третьей категории», которые поднимут бунт в защиту обездоленных. Бунт, по А. Камю, противостоит революции. Революция разрушает; бунт создает. Бунт происходит на принципах солидарности, диалога, свободы, счастья. Палачи и жертвы — исключения, бунтари — правило. Когда отомрут исключения, осуществится правило и бунтари займут в обществе центральное место. Бунтарем может стать каждый человек, у которого пробудилась совесть, сознание. Пробуждение сознания происходит по правилу: «Однажды я задумался». В обществе всегда появляются личности, склонные к бунту, спасающие человечество от наступающего кризиса

A. Camus defined a social crisis in journalism ("Myth of Sisyphus", "Rebellious people") by the concept of an absurd. In his artistic works ("The Plague") he symbolized it in the form of epidemic infectious disease. He understood a crisis as a human helplessness before an onslaught of mass public events, an inability to understand and manage. The writer subdivided people into two categories: the executioners and the victims. But salvation will come from the people, "the third category", which will raise a rebellion in defense of the underprivileged. On Camus’ opinion, riot is opposed the revolution. Revolution breaks; riot creates. Riot is based on the principles of solidarity, dialogue, freedom and happiness. Executioners and victims are the exceptions, the insurgents are the rule. When exceptions will die out the rule will be realized and the rebels will take place in the community center. A rebel can become anyone who awakened the conscience, consciousness. The awakening of consciousness takes place according to the rule: "One day, I thought". Individuals, prone to rebellion and saving humanity from the coming crisis, always appear in society.