Субъектная структура поэзии Р. Катаевой

Abstract

Стаття присвячена дослідженню архітектоніки суб’єктної системи поезії харківської поетеси Р.О. Катаєвої. У процесі вивчення взаємодії авторського та геройного планів лірики Р.Катаєвої, ми дійшли висновку щодо високого ступеня її автопсихологічності. Суб`єктом вимови переважної більшості творів поетеси є ліричне "я", яке "ретранслює" свідомість біографічного автора та є деякою зв’язуючою ланкою між світом та віршем. Поряд з прямими та непрямими формами вимови, поетеса використовує різноманітні діалогічні структури, які здійснюють діалогічні зв’язки не тільки на внутрішньо текстовому, але також і на зовнішньо текстовому рівнях.

Статья посвящена исследованию архитектоники субъектной системы поэзии харьковской поэтессы Р. А. Катаевой. В процессе изучения взаимодействия авторского и геройного планов лирики Р. Катаевой, мы пришли к выводу о высокой степени ее автопсихологичности. Субъектом высказывания подавляющего большинства произведений поэтессы является лирическое "я", которое "ретранслирует" сознание биографического автора, становясь неким связующим звеном между миром и стихотворением. Наряду с прямыми и косвенными формами высказываний, поэтесса использует многообразные диалогические структуры, которые осуществляют диалогические связи не только на внутритекстовом, но и на внетекстовом уровнях.

The article is devoted to the research of the architectonics of R. Kataeva`s poetry and its subject system. In the course of the investigation of interaction between author and character`s conceptions we`ve come to the conclusion that R. Kataeva`s lyrics is highly autopsychological. Speech subject of the majority of poetess` works is lyrical ''I" that retransmits the consciousness of biographical author, becoming in such a way a connecting link between the world and the poem. Along with direct and indirect forms of speech, the poetess uses varied dialogical structures that provide dialogic connection not only on the inline but also on the outline textual levels.