Changes in the colon microflora of school-age children with bronchial asthma

Abstract

У статті розглядаються кількісні та якісні зміни в товстій кишці мікрофлори дітей шкільного віку з бронхіальною астмою. Відомо, що двокрапка мікрофлора захищає проти патогенних і умовно патогенних бактерій, що пригнічують ріст і забезпечують колонізаційної резистентності. Вона бере активну участь в регуляції холестерину і обміну жовчних кислот, цього рішення для формування калу, визначення макроорганізми метаболізму і формування його иммунореактивность. Будь-яке розлад кишечника мікро біоценозу різного ступеня може привести до порушення обміну речовин призводить до дефіциту мікроелементів, вітамінів, мікроелементів і мінеральних речовин, здатних викликати незворотні процеси в органах і системах макроорганізму, а також зниження імунного статусу. Взаємопов'язані зміни дисбиотических в кишечнику, досягнувши певного рівня, може бути клінічно проявляється і впливати на хід основного захворювання. У цих умовах, стан хворого погіршується, клінічні симптоми з'ясуватися, стають все більш гострою, тривалість захворювання збільшується, показники лікування і якості життя пацієнта погіршується. І важливо відзначити, що, якщо ми не зможемо оптимізувати мікрофлора кишечника, ускладнення основного захворювання і рецидивів захворювання можуть стати частішими. Вісімдесят п'ять дітей у віці від 12 до 18 років з бронхіальною астмою різного ступеня тяжкості становили дослідницьку групу і спостерігали. Група порівняння складалася з 40 відносно здорових дітей. Вони були випробувані для фекальних бактерій розростання в перший день в лікарні в гострому періоді хвороби, а потім в період ремісії після стандартної базисної терапії на 10-14 день. Згідно з цими дослідженнями, було встановлено, що в контексті основного лікування хворих з бронхіальною астмою, спостерігалося порушення мікробіоценозу кишечника, що проявляється його кількісні і якісні зміни, зокрема, низький вміст біфідо-і лактобактерій. Було також встановлено, що лікування бронхіальної астми з використанням стандартної базисної терапії не призводить до нормалізації дисбіотичних процесів в товстій кишці. Ці результати вказують на те, що існує потреба в нових способах лікування, здатних досягти позитивного ефекту на кишкової флори. Це, в свою чергу, поліпшить здоров'я дитини в присутності бронхіальної астми, а також знизити ризик ускладнень, що лежать в основі захворювання і частими рецидивами.

В статье рассматриваются количественные и качественные изменения в толстой кишке микрофлоры детей школьного возраста с бронхиальной астмой. Известно, что двоеточие микрофлора защищает против патогенных и условно патогенных бактерий, ингибирующих рост и обеспечивающих колонизационной резистентности. Она активно участвует в регуляции холестерина и обмена желчных кислот, этого решения для формирования кала, определение макроорганизмы метаболизма и формирования его иммунореактивность. Любое расстройство кишечника микро биоценоза различной степени может привести к нарушению обмена веществ приводит к дефициту микроэлементов, витаминов, микроэлементов и минеральных веществ, способных вызвать необратимые процессы в органах и системах макроорганизма, а также снижению иммунного статуса. Взаимосвязанные изменения дисбиотических в кишечнике, достигнув определенного уровня, может быть клинически проявляется и влиять на ход основного заболевания. В этих условиях, состояние больного ухудшается, клинические симптомы выясниться, становятся все более острой, продолжительность заболевания увеличивается, показатели лечения и качества жизни пациента ухудшается. И важно отметить, что, если мы не сможем оптимизировать микрофлора кишечника, осложнения основного заболевания и рецидивов заболевания могут стать более частыми. Восемьдесят пять детей в возрасте от 12 до 18 лет с бронхиальной астмой различной степени тяжести составляли исследовательскую группу и наблюдали. Группа сравнения состояла из 40 относительно здоровых детей. Они были испытаны для фекальных бактерий разрастание в первый день в больнице в остром периоде болезни, а затем в период ремиссии после стандартной базисной терапии на 10-14 день. Согласно этим исследованиям, было установлено, что в контексте основного лечения больных с бронхиальной астмой, наблюдалось нарушение микробиоценоза кишечника, что проявляется его количественные и качественные изменения, в частности, низкое содержание бифидо- и лактобактерий. Было также установлено, что лечение бронхиальной астмы с использованием стандартной базисной терапии не приводит к нормализации дисбиотических процессов в толстой кишке. Эти результаты указывают на то, что существует потребность в новых способах лечения, способных достичь положительного эффекта на кишечной флоре. Это, в свою очередь, улучшит здоровье ребенка в присутствии бронхиальной астмы, а также снизить риск осложнений, лежащих в основе заболевания и частыми рецидивами.

The article deals with quantitative and qualitative changes in the colon microflora of school-age children with bronchial asthma. It is known that colon microflora is protective against pathogenic and relatively pathogenic bacteria inhibiting their growth and providing for colonization resistance. It actively participates in the regulation of cholesterol and bile acids exchange, this making for stool formation, determining macroorganisms metabolism and forming its immunological responsiveness. Any derangement of intestinal microbiocoenosis of various degrees may result in metabolic disturbance leading to deficiency of micronutrients, vitamins, trace elements and minerals, able to cause irreversible processes in macro-organism organs and systems, as well as immune status reduction. Interrelated dysbiotic changes in the intestine, having reached a certain level, can be clinically manifested and influence the course of the underlying disease. In these conditions, patient’s condition gets worse, clinical symptoms transpire, become more acute, duration of the disease increases, the treatment indices and the quality of patient’s life deteriorate. And it is important to point out that, if we fail to optimize intestinal microflora, complications of underlying disease and relapses may become more frequent. Eighty five children aged 12 to 18 with bronchial asthma of varying severity comprised the study group and were monitored. The comparison group consisted of 40 relatively healthy children. They were tested for fecal bacteria overgrowth on the first day in hospital during the acute illness period and then during remission after standard basic therapy on the 10-14th day. According to these studies, it was determined that in the context of the basic treatment of patients with bronchial asthma, disorder of colon microbiocenosis was observed, which manifested its quantitative and qualitative changes, specifically, low content of bifido- and lactobacteria. It was also determined that the treatment of bronchial asthma using standard basic therapy does not lead to normalization of dysbiotic processes in the colon. These results indicate that there is a need for new treatment methods capable to achieve a positive effect on the gut flora. This, in its turn, will improve a child’s health in the presence of bronchial asthma as well as reduce the risk of the underlying disease complications and frequent relapses.