Клініко-епідеміологічні особливості герпесвірусної інфекції

Abstract

Герпесвірусна інфекція відноситься до найбільш поширених антропозоонозних вірусних хвороб у світі. За даними ВООЗ, близько 80 – 90% населення земної кулі інфіковані одним або декількома типами вірусу герпесу. ГВІ досить часто перебігає приховано, супроводжується незначними клінічними проявами, які стають причиною лікарських помилок та джерелом хибного самозаспокоєння самих пацієнтів. Такі інфекції поступово набувають хронічного перебігу, можуть викликати руйнування імунної системи зараженого організму і з часом ставати причиною важких органічних уражень.

Герпесвирусная инфекция относится к наиболее распространенным антропонозным вирусным инфекциям в мире. По данным ВООЗ, около 80-90% населения земного шара инфицированы одним или несколькими типами вируса герпеса. ГВИ часто протекает скрыто, сопровождается незначительными клиническими проявлениями. Такие инфекции постепенно приобретают хроническое течение, могут вызывать разрушение иммунной системы зараженного организма и со временем стать причиной тяжелых органических поражений.

Herpes infection are the most common antropozoonoznyh viral diseases in the world. According to WHO, about 80 - 90% of the world population are infected with one or more types of the herpes virus. HVI often runs hidden, accompanied by a small clinical manifestations that medical errors cause and source of false complacency patients themselves. Such infections are gradually becoming chronic course, can cause destruction of the immune system of the infected organism, and eventually a cause severe organic lesions.