Some Aspects of Phenomena of Pleonasm and Tautology in the English and Ukrainian Syntaxes

Abstract

У статті розкривається відмінність між поняттями тавтологія і плеоназм і особливості їх функціонування в англійському та українському синтаксисах. Плеоназм розглядається з точки зору використання різних типів повторення: анафора, епіфора у обох мовах. Автори наводять численні приклади, що підтверджують думку щодо позитивного і негативного забарвлення плеоназму і тавтології . Така надмірність є прийнятною в рамках розмовного, літературного, іноді публіцистичного стилів, хоча в практичному мовленні плеоназм і тавтологія є небажаними явищами, специфічними дефектами мови. Автори аналізують включення слів, непотрібних з семантичної точки зору, які є результатом одноманітності лексичного запасу студентів, в результаті вибору неправильного способу формулювання думки, відповідно тієї чи іншої ситуації. Сформульовані основні причини існування плеоназму і певні правила і стратегії уникнення багатослів'я. Автори зазначають перспективи досліджень феномена плеоназму, особливо з точки зору фонології, фонетики, лексики.

В статье раскрывается различие между понятиями тавтология и плеоназм и особенности их функционирования в английском и украинском синтаксисах. Плеоназмы рассматривается с точки зрения использования различных типов повторения: анафора, эпифора в обоих языках. Авторы приводят многочисленные примеры, подтверждающие мнение о положительной и отрицательной окраске плеоназма и тавтологии. Такая избыточность является приемлемой в рамках разговорного, литературного, иногда публицистического стилей, хотя в практической речи плеоназм и тавтология являются нежелательными явлениями, специфическими дефектами речи. Авторы анализируют включения слов, ненужных с семантической точки зрения, которые являются результатом однообразия лексического запаса студентов, в результате выбора неправильного способа формулирования мысли, согласно той или иной ситуации. Сформулированы основные причины существования плеоназма и определенные правила и стратегии ухода от многословия. Авторы отмечают перспективы исследований феномена плеоназма, особенно с точки зрения фонологии, фонетики, лексики.

The article reveals the difference between the concepts of tautology and pleonasm and features of their functioning in the English and Ukrainian syntaxes. Pleonasm is examined from the viewpoint of the usage of different types of reiteration: anaphora, epiphora in both languages. The authors bring numerous examples proving that pleonasm and tautology have both negative and positive colouring. Such redundancy is reasonable within spoken, literary, sometimes journalistic styles, although in practical speech pleonasm and tautology are undesirable phenomena, peculiar defects of speech. The authors analyze verbal excess, the inclusion of words, unnecessary from the semantic point of view, being the result of the monotony of students’ vocabulary, the result of choosing improper way of formulating thought, appropriate in a certain situation. The basic reasons for the existence of pleonazm and certain rules and strategies to avoid verbosity have been formulated. The authors provide research prospects of the phenomenon of pleonasm, particularly in terms of phonology, phonetics, vocabulary.