Покращення якості медичної допомоги хворим на негоспітальну пневмонію

Abstract

Пневмонія в наш час залишається важливою медико-соціальною проблемою. Це зумовлено, в першу чергу, її значною поширеністю, досить високими показниками інвалідизації та смертності, а також значними економічними витратами внаслідок цього захворювання (Ю. І. Фещенко, 2013; О. Я. Дзюблик, 2013; Т. О Перцева, 2013; Ю. М. Мостовий, 2012) . Упродовж останнього десятиріччя у національних системах охорони здоров’я країн світу відбулися характерні зміни у системі забезпечення якості медичної допомоги, а саме перехід від ідеології контролю до стимулювання виявлення, оцінювання і вирішення існуючих проблем, тобто застосування комплексного, інтегрованого та динамічного підходу до покращання якості, спрямованого на постійну модифікацію, вдосконалення та поліпшення результатів роботи системи в цілому (Ю. В. Вороненко, 2012; В. Ф. Москаленко, 2012; А. Л. Лінденбратен, 2012; Н. В. Семенова, 2012; Г. О. Слабкий, 2012; О. П. Щепін, 2012; S. Chuang, PeterP. Howley, 2013; L. Fitzharris, T. Crimes, 2010; A. Jackson, 2012). В Україні побудова ефективної системи охорони здоров’я та забезпечення якості медичної допомоги залишаються одними з найактуальніших проблем та гуманітарних цілей суспільства. Підвищення якості медичної допомоги передбачає виконання складної загальносистемної роботи, що включає удосконалення безпосередньодіючої системи надання медичної допомоги, що в ринкових умовах набуває пріоритетного характеру (Б. П. Криштопа, 2008; В. М. Лехан, 2010; А. В. Степаненко, 2011; Ю. В. Вороненко, 2012; О.М. Голяченко, 2011). До цього часу більшість наукових публікацій щодо якості в системі охорони здоров’я були пов’язані з дослідженням контролю, оцінюванням та вдосконаленням якості медичної допомоги переважно на державному та регіональному рівнях (З. О. Надюк, 2006; Р. А. Василишин, 2010; О. Л. Зюков, 2009; В.В. Горачук, 2012). На рівні закладу охорони здоров’я спорадично вивчалися лише окремі питання управління якістю медичної допомоги (Т. П. Іванова, 2011; Д. Д. Дячук, 2013). Необхідно констатувати той науковий факт, що на сьогодні в загальносвітових тенденціях стосовно покращання якості медичної допомоги превалює залучення механізмів безпосереднього впливу у самому закладі охорони здоров’я через систематичне оцінювання / самооцінювання згідно визначених критеріїв, де основним інструментом слугує внутрішній аудит, що робить такий підхід ефективним у процесі надання медичної допомоги на рівні закладу охорони здоров’я (В. М. Богомаз, 2010; О. М. Посненкова, 2009; А. В. Степаненко, 2011; Гр. Росс, 2009; C. Bullough, W. Graham, 2002; M. C. Peterson, 2009; J. Qvretveit, 2005). Враховуючи все сказане та інші чинники, про які буде йти мова нижче, пошук механізмів вирішення проблеми якості медичної допомоги населенню України і, зокрема, на рівні закладу охорони здоров’я, в умовах процесу реформування діючої системи медичного забезпечення варто вважати однією з найбільш важливих у спектрі усіх проблем зміцнення та збереження здоров’я нації.