Please use this identifier to cite or link to this item:
http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/44723
Or use following links to share this resource in social networks:
Tweet
Recommend this item
Title | Вплив антилейкотрієнових препаратів на якість життя хворих на бронхіальну астму асоційовану з ожирінням |
Authors |
Фоміна, В.О.
|
ORCID | |
Keywords |
антилейкотрієнові препарати бронхіальна астма ожиріння глюкокортикостероїди |
Type | Masters thesis |
Speciality | 14.01.02 - Внутрішні хвороби |
Date of Issue | 2016 |
URI | http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/44723 |
Publisher | Сумський державний університет |
License | Copyright not evaluated |
Citation | Фоміна, В.О. Вплив антилейкотрієнових препаратів на якість життя хворих на бронхіальну астму асоційовану з ожирінням [Текст]: робота на здобуття кваліфікаційного ступеня магістра; спец.: 14.01.02 - внутрішні хвороби / В.О. Фоміна; наук. кер. Л.Н. Приступа. - Суми: СумДУ; Мед. ін-т, 2016. - 67 с. |
Abstract |
Розрахункова поширеність БА в Україні – понад 3 млн. хворих [7]. Смертність у всьому світі від даного захворювання також зросла до 250 тис. випадків щорічно. У свою чергу, більше 30% населення земної кулі страждає на ожиріння, а експерти ВООЗ прогнозують його зростання і надалі. Так, найближчим часом очікується, що 2,3 млрд. населення в усьому світі матимуть надлишкову масу тіла, а 700 млн. осіб – ожиріння [26]. У пацієнтів з коморбідністю БА та ожиріння залишається досить низьким показник досягнення контролю БА [21]. Повний контроль над БА визначається як: відсутність симптомів вдень, відсутність нічного пробудження через БА, відсутність потреби у невідкладному лікуванні, відсутність обмежень активності та фізичного навантаження, відсутність загострень, нормальна функція легенів (об’єм форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1) та/або пікова об’ємна швидкість видиху (ПОШвид) більше 80% від належного рівня або персонально кращого), мінімальні побічні ефекти від ліків, запобігання смертності від БА [2, 68]. За об’єктивними критеріями контролю БА лише 47% пацієнтів дійсно контролюють свою БА [64]. Згідно з сучасними рекомендаціями, досягнення загального контролю є основною метою лікування хворих на БА [1, 40, 50, 63]. Опитувальник ACQ є інструментом для оцінки БА, який сьогодні найчастіше використовується у клінічних дослідженнях. Даний інструмент був вивчений у 9-тижневому дослідженні за участю 50 хворих на БА, результати якого показали високий рівень інформативності опитувальника та зміни рівнів контролю БА у відповідь на протиастматичну терапію [81]. Принцип терапії, заснований на досягненні і підтриманні контролю хвороби, дозволяє знизити частоту важких ускладнень і інвалідизації, значно поліпшити якість життя хворих (ЯЖ) [23, 67]. На сучасному етапі розвитку медицини зростає зацікавленість саме проблемами соціальної адаптації хворих. ЯЖ — інтегральна характеристика фізичного, психологічного, емоціонального й соціального функціонування людини, заснована на її суб’єктивному сприйнятті [19, 25]. В Україні не існує національних опитувальників з ЯЖ, тому проблема адаптації міжнародних опитувальників для нашої країни є актуальною. Одним з найбільш популярних при проведенні медичних, соціально-економічних досліджень є опитувальник Medical Outcomes Study Short Form 36 (MOS SF-36). Українська версія опитувальника SF-36 показала високу інформативність та чутливість при порівнянні здорових осіб та хворих на БА. Проведена процедура адаптації міжнародного опитувальника MOS SF-36 дає можливість використовувати його при вивченні параметрів ЯЖ хворих з різними патологічними станами [32]. Вивчення особливостей ЯЖ в різних клінічних ситуаціях має принципове значення для уточнення програм лікування та реабілітації хворих на БА [5]. У літературі наведені дані про вищу ефективність антилейкотрієнових препаратів (АЛТП) при БА, асоційованій з ожирінням, порівняно з монотерапією глюкокортикостероїдами (ГКС) [15-17]. Існує кілька фенотипів БА, при яких з великою вірогідністю буде мати місце знижена відповідь на монотерапію інгаляційними глюкокортикостероїдами (ІГКС): БА курця; БА у поєднанні з ожирінням; синдром БА-ХОЗЛ; пізня менопаузальна БА у жінок, – що пояснюється формуванням не еозинофільного, а скоріше нейтрофільного запалення у таких випадках [44, 66, 75]. Для цих пацієнтів кращою стратегією тривалої терапії БА є призначення комбінованих препаратів ІГКС і бета 2-агоністів тривалої дії (ТДБА) або, у якості альтернативи, ІГКС і холінолітики (ХЛ), ІГКС і АЛТП (останні представлені на вітчизняному ринку тільки антагоністами лейкотрієнових рецепторів) [18]. Відомості щодо використання АЛТП у хворих на БА асоційовану з ожирінням, обмежені через відсутність рандомізованих проспективних досліджень у даної категорії хворих [14]. Поглиблене вивчення впливу АЛТП на рівень контролю БА, динаміку показників функції зовнішнього дихання (ФЗД) та ЯЖ хворих на БА, асоційовану з ожирінням, дозволить розробити диференційовані схеми фармакотерапії саме цього фенотипу БА. |
Appears in Collections: |
Кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти (НН МІ) |
Views

1

40

1

1418285129

1962612808

1

107970854

1

1

10265

1858043585

78710

-283455659

882731851

540071299

-338142534
Downloads

1

41053

4377561

1418285130

5500192

1

1

546586685

546586686

59485612

17623200

1

1

1716315758

546586681

540071297

546586678
Files
File | Size | Format | Downloads |
---|---|---|---|
mag_Fomina.pdf | 1.04 MB | Adobe PDF | 1653079242 |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.