Захворюваність, вплив природних, соціальних та екологічних факторів на епідемічний процес гострих кишкових інфекцій

Abstract

Сьогодні спостерігаються істотні зміни епідемічного процесу гострих кишкових інфекцій при незмінно високому рівні їх реєстрації. При цьому вплив факторів середовища життєдіяльності на динаміку захворюваності на діарейні інфекції вивчено недостатньо. Для встановлення впливу метеорологічних, демографічних і техногенних факторів на епідемічний процес гострих кишкових інфекцій досліджена офіційна звітність Головного управління Держсанепідслужби України у Сумській області, управління статистики, Сумського обласного центру гідрометеорології та моніторингу навколишнього середовища. У результаті проведеного епідеміологічного і статистичного аналізів встановлено, що епідемічна ситуація з діарейних інфекцій у Сумській області в сучасних умовах залишається актуальною, без тенденції до покращання. Показники захворюваності коливаються від 159,8 до 195,6 на 100 тис. населення. Серед зареєстрованих збудників превалюють умовно-патогенні мікроорганізми. Інцидентність на гострі кишкові інфекції дітей перевищує аналогічний показник дорослих (р < 0,05). Жителі міст хворіють частіше порівняно з сільськими (р < 0,05). Спостерігається згладжування помісячного розподілу випадків захворювання. Установлений кореляційний зв'язок (р < 0,05) між інтенсивністю епідемічного процесу шигельозу з показниками кількості та густини населення області, сальмонельозу – з показниками міграційного руху населення та опадів, гострих кишкових інфекцій, викликаних іншими встановленими збудниками, і нез’ясованої етиології – з показниками природного руху, гострих кишкових інфекцій, викликаних іншими встановленими збудниками – з температурними показниками, показниками вологості і кількості опадів. Забруднення атмосферного повітря пилом, діоксидом азоту, формальдегідом перевищує гранично допустимі концентрації. Безпосереднього впливу екотоксикантів на рівень захворюваності на гострі кишкові інфекції не встановлено. Хронічна патологія органів шлунково-кишкового тракту виявлена у 30,8 % хворих на сальмонельоз і 41,2 % – на гострі кишкові інфекції, викликані іншими встановленими збудниками і нез’ясованої етіології.

In modern times there are significant changes in the epidemic process of acute intestinal infections, indicating a new stage in its evolution and showing a shift in the direction of the etiological structure of viral infections, with a consistently high level of registration. The influence of environmental factors on the dynamics of diarrheal infections remains poorly investigated. In order to determine the influence of meteorological, demographic and technological factors on the epidemic process of acute intestinal infections the official reports of the State Sanitary and Epidemiological Service of Ukraine in Sumy region, the Department of Statistics, Sumy Regional Center for Hydrometeorology and Environmental Monitoring have been studied. As a result of epidemiological and statistical analysis it has been found that the epidemic situation in diarrheal infections in the Sumy region in modern conditions remains valid, without tendency towards improvement. Incidence rates range 159.8 to 195.6 per 100 thousand of population. The proportion of shigellosis has decreased from 21.6 % to 0.8 %, salmonella – remained within 3.9–9.0 %. Among registered pathogens were predominate opportunistic pathogens: Klebsiella pneumonia, Staphylococcus aureus, Enterobacter cloacae. The incidence of acute intestinal infections in children is higher than in adults (p < 0.05) and ranged from 550.1–768.4 per 100 thousand child population. City dwellers suffer more, compared with rural residents (p < 0.05). There smoothing of monthly distribution of cases was observed. Shigellosis are usually registered in February, March, July, August, September, salmonellosis – in June and July, acute intestinal infection caused by other established agents – in June, July, August, diarrheal infections of unknown etiology – in January, February, March and July, August, September. Directly and indirectly, the health of people is affected by natural, socio-economic and technological factors. The influence of climatic parameters on the seasonal fluctuations of certain diseases of acute intestinal infections has been proven. There is a direct correlation (r = 0.790) (p < 0.05) between recorded frequency of diarrheal infections caused by opportunistic pathogens and temperature characteristics. The amount of precipitation (r = 0.692) (р < 0.05) affects the race of incidence of salmonellosis. In the period of intensive migration, the financial crisis in the society, social factors become increasingly important in the evolution of the epidemic of diarrheal infections. Indicators of detection of shigellosis are strongly dependent on the amount of people living in the area (r = 0.824) (p < 0.05) and density (per 1 km2 ) (r = 0.730) (p < 0.05). The incidence of salmonellosis depends on the level of migration (r = 0.596) (p < 0.05). There is a direct correlation (r = 0.529) (p < 0.05) between the incidence of acute intestinal infection caused by other agents and the establishment of unknown etiology and indicators of natural movement of the population. Anthropogenic pollution suppresses non-specific immune response, influences on a particular system of protection against infectious diseases. Air pollution by dust, nitrogen dioxide, formaldehyde is 1.3–1.5 times higher than the maximum permissible concentration. Immediate direct impact of toxicants on the incidence of acute intestinal infections has not been established. However, during 2001–2014, the prevalence of intestinal infectious among adults increased by 22.6 % and constituted 17311.66 per 100 thousand population, among teenagers – by 19.2 % (in 2014 1552.6 per 10 thousand population concerned). Chronic diseases of the gastrointestinal tract has been found in 17.4 % of cases of foodborne diseases, 30.8 % – patients with salmonellosis and 41.2 % – acute intestinal infection caused by other pathogens of unknown etiology.

В наше время наблюдаются существенные изменения эпидемического процесса острых кишечных инфекций при неизменно высоком уровне их регистрации. При этом влияние факторов среды обитания на динамику заболеваемости диарейными инфекциями изучено недостаточно. С целью изучения влияния метеорологических, демографических и техногенных факторов на эпидемический процесс острых кишечных инфекций исследована официальная отчетность Главного управления Госсанэпидслужбы Украины в Сумской области, управления статистики, Сумского областного центра гидрометеорологии и мониторинга окружающей среды. В результате проведенного эпидемиологического и статистического анализа установлено, что эпидемическая ситуация по диарейным инфекциям в Сумской области в современных условиях остается актуальной, без тенденции к улучшению. Показатели заболеваемости колеблются от 159,8 до 195,6 на 100 тыс. населения. Среди зарегистрированных возбудителей преобладают условнопатогенные микроорганизмы. Инцидентность острыми кишечными инфекциями детей превышает аналогичный показатель взрослых (р < 0,05). Жители городов болеют чаще по сравнению с сельскими жителями (р < 0,05). Наблюдается сглаживание помесячного распределения случаев болезни. Установлено влияние климатических параметров на сезонные колебания заболеваемости некоторых острых кишечных инфекций. Между частотой регистрации диарейных инфекций, вызванных условно-патогенными микроорганизмами и температурными показателями, существует прямая корреляционная связь (r = 0,790) (р < 0,05). На уровень заболеваемости сальмонеллезом влияет количество выпавших осадков (r = 0,692) (р < 0,05). Показатели выявляемости шигеллеза находятся в прямой сильной зависимости от количества населения, проживающего в области (r = 0,824) (р < 0,05), и его плотности (на 1 км2) (r = 0,730) (р < 0,05). На уровни заболеваемости сальмонеллезом влияют показатели миграционного сальдо (r = 0,596) (р < 0,05). Между инцидентностью острыми кишечными инфекциями, вызванными другими установленными возбудителями и неустановленной этиологии и показателями природного движения населения, существует прямая зависимость (r = 0,529) (р < 0,05). В Сумах загрязнение атмосферного воздуха пылью, диоксидом азота, формальдегидом превышает предельно допустимые концентрации 1,3–1,5 раза. Непосредственного прямого влияния экотоксикантов на уровень заболеваемости острыми кишечными инфекциями не установлено. Однако в период 2001–2014 гг. распространенность болезней органов пищеварения среди взрослых возросла на 22,6 % и составила 17311,66 на 100 тысяч населения, у подростков – на 19,2 % (в 2014 г. – 1552,6 на 10 тысяч соответствующего населения). Хроническая патология органов желудочно-кишечного тракта обнаружена в 17,4 % больных пищевыми токсикоинфекциями, 30,8 % – больных сальмонеллезом и 41,2 % – острыми кишечными инфекциями, вызванными другими установленными возбудителями и неустановленной этиологии.