Дослідження органічних сполук як елементів молетроніки

Abstract

Методи дослідження − напівемпіричні квантово-механічні методи АМ1, РМ3 та MNDO/d. На основі досліджуваної молекули був змодельований прототип молекулярного перемикача, тобто елемента, який може знаходитись у двох чітко визначених станах, які розділені потенціальним бар’єром, достатнім для забезпечення термостійкості. З усіх випробуваних замісників в молекулі дифенілу замісник NO2 забезпечив найбільшу чутливість молекули до електричного поля, що дозволяє використовувати цю молекулу в режимі польового транзистора при величинах поля ~0,01 ат.од., а те, що кут між фенільними фрагментами різко зростає при перевищенні величини поля Е = 0,01 ат.од., дозволяє використовувати цю молекулу як перемикач навіть в режимі транзистора. Був уточнений механізм фотохромізму спіропіранів, які є об’єктами для запису інформації.