Чинники лакунарності у модусах мови, мовленні та мовленнєвій поведінці

Abstract

У статті осмислюються проблема лінгвістичних та культурологічних лакун, їх джерела, типи та засоби делакунізації. Домінантними топіками є шляхи генерації лакун та їх елімінації. Лакуни – це семантичний вакуум, який є чинним у модусах мови, мовлення і мовленнєвої поведінки. Лакунарні зони у мові та її субмовах з’являються у компарабельних дихотоміях присутність::відсутність, динамика::статика, поява::зникнення, прогресія::регресія, позитив::негатив, актуальність::віртуальність. Лакунарність спрацьовує в усіх одиницях мови: це – букви, слова, словосполучення (синтаксичні та фразеологічні), висловлення, тексти. Імпліцитність, негація / відсутність, проблема Ніщо є базовими в науковій картині світу. Лакуни визначаються бівекторністю – регресивним та прогресивним напрямом. Лакунарність є адгерентною по відношенню до ідентифікації: еволюція мови та її підсистем неможлива без інтеграції цих феноменів. Тема лакунарності відкрита для подальших пошуків та дискусій. Ідіосинкразія лакун – це широкий спектр наукових пошуків нової молодої студії.

В статье осмысливается проблема лингвистических и культурологических лакун, их источников, типов и средств делакунизации. Доминантными топиками являются пути их генерации и элиминации. Лакуны как семантический вакуум актуализируются в аспектах языка, речи и речевого поведения. Лакунарные зоны в языках и подъязыках возникают в компарабельных дихотомиях присутствие::отсутствие, динамика::статика, появление::исчезновение, прогрессия::регрессия, позитив::негатив, актуальность::виртуальность и т.д. Лакунарности подвержены все единицы языка: буквы, слова, словосочетания (синтаксические и фразеологические), высказывания, тексты. Имплицитность, негация / отсутствие, проблема Ничто становятся базовыми в научной картине мира. Лакуны отличаются бивекторностью – регрессивными и прогрессивными векторами, а также – вездесущностью. Лакунарность является адгерентной по отношению к идентификации: эволюция языка и его подсистем немыслимы без этих атрибутов. Тема лакунарности не закрыта для будущих творческих поисков и дискуссий.

The paper refers to the problem of linguistic and cultural lacunas, their sources, types and ways of delacunization. The core items of the article consider the lacunar emergence and ways of restoring information. Lacunas are semantic divergences identified in modi of language, speech and speech behavior. They (lacunas) are a contributing factor of the cultural and linguistic relations and their reverse side. Parameters of lacunas are measured in comparable endozones absence::presence, dynamic::stable evolution, macrosystem::microsystems the linguistic empire. The topicality of the investigation is effected by novelty of the research and its status in the scientific worldview. Lacunas work both vectors – regressive and progressive. They come into being and disappear. They are of linear and vertical nature. Lacunas do not work on their own. They are of syncretic ontology to work out the polar attributes positive::negative, plus::minus, present::absent, actual::virtual, synonymous::antonymous, whole::partial, serious::unserious. In their travelling saga lacunas visit different zones: words, grammar forms, phraseology, texts, genres, styles. Omnipotent they are acknowledged as poliaspected, polifunctional and polimodelled. The problem of nothingness has become central in the linguistic empire and it is worth further investigation.