Рецепт подолання масового суспільства в романі Германа Гессе «Гра в бісер»

Abstract

Романом «Гра в бісер» (1943) Г. Гессе відгукнувся на дискусію європейських інтелектуалів про стосунки масового суспільства та еліти. Роман ніби написаний як відповідь на книжку Х. Ортеги-і-Гассета «Повстання мас»; у ньому зустрічаються гіперпосилання на трактати «Занепад Європи» О. Шпенглера і «Homo ludens» Й. Гейзінги. Значна увага приділена характеристиці «фейлетонної» доби, яка ототожнюється з сучасністю Г. Гессе, тоді як основна дія роману розміщена в невизначеному майбутньому. Еліта врятувалася від масового суспільства за допомогою втечі, створивши державу в державі — провінцію Касталія. Але герметично розмежувати масу та еліту не вдалося. Магістр Гри Йозеф Кнехт, головний герой роману, пережив акт пробудження й прагнення повернутися в світ, щоб служити тій самій масовій людині. Відбулася втеча від втечі, що означало повернення еліти до служіння своєму народові.

Романом «Игра в бисер» (1943) Г. Гессе откликнулся на дискуссию европейских интеллектуалов об отношениях массового общества и элиты. Роман написан как ответ на книгу Х. Ортеги-и-Гассета «Бунт масс»; в нем встречаются гиперссылки на трактат «Закат Европы» О. Шпенглера і «Homo ludens» И. Хейзинги. Значительное внимание уделено характеристике «фельетонной» эпохи, которая отождествлена с современностью Г. Гессе, тогда как основное действие романа разворачивается в неопределенном будущем. Элита спаслась от массового общества посредством бегства, создав государство в государстве — провинцию Касталию. Но герметично размежевать массу и элиту не удалось. Магистр Игры Йозеф Кнехт, главный герой романа, пережил акт пробуждения и стремится вернуться в мир, чтобы служить тому самому массовому человеку. Произошло бегство от бегства, что означало возвращение элиты к служению своему народу.

Романом «Гра в бісер» (1943) Г. Гессе відгукнувся на дискусію європейських інтелектуалів про стосунки масового суспільства та еліти. Роман ніби написаний як відповідь на книжку Х. Ортеги-і-Гассета «Повстання мас»; у ньому зустрічаються гіперпосилання на трактати «Занепад Європи» О. Шпенглера і «Homo ludens» Й. Гейзінги. Значна увага приділена характеристиці «фейлетонної» доби, яка ототожнюється з сучасністю Г. Гессе, тоді як основна дія роману розміщена в невизначеному майбутньому. Еліта врятувалася від масового суспільства за допомогою втечі, створивши державу в державі — провінцію Касталія. Але герметично розмежувати масу та еліту не вдалося. Магістр Гри Йозеф Кнехт, головний герой роману, пережив акт пробудження й прагнення повернутися в світ, щоб служити тій самій масовій людині. Відбулася втеча від втечі, що означало повернення еліти до служіння своєму народові.