Синергетика як методологічна основа сучасних філологічних досліджень

Abstract

У статті проаналізовано базові поняття синергетики в якості методологічної основи сучасних лінгвістичних розвідок. Доведено, що лінгвосинергетичний напрям є не лише механічним перенесенням природничо-наукової термінології в область лінгвістики, а новим цілісним науковим підходом, який досліджує точки перетину живої й неживої природи. Здійснено спробу виділити основні принципи організації дискурсивного простору як нерівноважного стану системи, зафіксованого в структурі. Такими принципами є: нестійкість, дисипативність, нелінійність, ієрархічність, емерджентність та симетричність/асиметричність. Актуалізовано методику проведення дискурсивно-синергетичного аналізу з виокремленням самоорганізації елементів системи дискурсу, поляризації її параметрів порядку, взаємодії функціональних атракторів і репелерів. Розкриття загальних тенденцій структурно-семантичної організації дискурсу асоціюється з синергетичною еволюцією саморегульованої системи.

В статье анализируются базовые понятия синергетики в качестве методологической основы современных лингвистических исследований. Доказано, что лингвосинергетическое направление является не только механическим перенесением естественнонаучной терминологии в область лингвистики, а новым целостным научным подходом, который исследует точки пересечения живой и неживой природы. Предпринята попытка выделить основные принципы организации дискурсивного пространства как неравновесного состояния системы, зафиксированного в структуре. Такими принципами являются: неустойчивость, диссипативнисть, нелинейность, иерархичность, эмерджентность и симметричность/асимметричность. Актуализируется методика проведения дискурсивно-синергетического анализа с выделением самоорганизации элементов системы дискурса, поляризации ее параметров порядка, взаимодействия функциональных аттракторов и репеллеров. Раскрытие общих тенденций структурно-семантической организации дискурса ассоциируется с синергетической эволюцией саморегулирующейся системы.

This article analyzes the main concepts of synergy as a methodological basis of modern linguistic research. It is proved that linguosynergetic area of focus is not only a mechanical transfer of natural science terminology to the field of linguistics, but a new holistic scientific approach that explores the intersection point of animate and inanimate nature. An attempt was made to identify the main principles of discursive space organization as an unbalanced state of the system, fixed in the structure. These principles are: instability, dissipativity, non-linearity, hierarchical pattern, emergence, and symmetry/asymmetry. Methodology of discursive-synergetic analysis is foregrounded with highlighting of the self-organization of discourse system elements, polarization of its order parameters, interaction of functional attractors and repellers. The disclosure of general tendencies of structural and semantic organization of discourse is associated with synergetic evolution of a self-regulating system.