Показники науки, критичні для створення українських дослідницьких університетів

Abstract

У статті розглянуто питання формування дослідницьких університетів в Україні та відзначено, що у 2009-2013 роках запропоновані у документах Уряду показники наукової діяльності не відповідали ідеям створення університетів світового класу. Запропоновано схему оцінювання розвитку науки в університетах на основі питомих показників, що представляють результати наукових досліджень та розробок у віднесенні їх до приведеної кількості дослідників у еквіваленті повного робочого часу. Приведена кількість дослідників розраховується як сума кількостей науково-педагогічних працівників, аспірантів, докторантів та працівників науково-дослідної частини університету, що помножені на визначені коефіцієнти участі у наукових дослідженнях та розробках. Дослідження показує, що при формуванні в країні дослідницьких університетів на базі існуючих вищих навчальних закладів у них необхідно суттєво нарощувати питомі показники наукових публікацій та цитувань у престижних міжнародних журналах, що цілком можливо за відповідного стимулювання і переорієнтації підготовки статей. Зроблено висновок, що доцільно враховувати не лише статті у журналах, що обліковуються у Scopus та Web of Science, але використання інших публікацій потребує гарантій наукової якості текстів; важливими є показники збільшення обсягів коштів за виконання закордонних грантів і проектів, госпдоговорів вітчизняних і закордонних замовників.

Рассмотрены вопросы формирования исследовательских университетов в Украине и отмечено, что в 2009-2013 годах предложенные в документах Правительства показатели научной деятельности не соответствовали идеям создания университетов мирового класса. Предложена схема оценивания развития науки в университетах на основе удельных показателей, представляющих результаты научных исследований и разработок, отнесенных к приведенному количеству исследователей в эквиваленте полного рабочего времени. Приведенное количество исследователей университета рассчитывается как сумма количества научно-педагогических работников, аспирантов, докторантов и работников научно-исследовательской части университета, помноженные на определенные коэффициенты участия в научных исследованиях и разработках. Исследование показывает, что при формировании в стране исследовательских университетов на базе существующих высших учебных заведений в них необходимо существенно наращивать удельные показатели научных публикаций и цитирований в престижных международных журналах, что вполне возможно при соответствующем стимулировании и переориентации подготовки статей. Сделан вывод, что целесообразно учитывать не только статьи в журналах, учитываемых в Scopus и Web of Science, но использование других публикаций требует гарантий научного качества текстов; важными являются показатели объемов средств за выполнение зарубежных грантов и проектов, хоздоговоров отечественных и зарубежных заказчиков.

The aim of the article is to create a scheme of evaluation of key performance indicators of science at universities, which can be calculated on the basis of available statistics; to offer the levels of performance that meet the world’s ideas about the world-class research universities and correspond to international practice.

The results of the analysis. Our study confirmed the findings of scholars that the research performance indicators, adopted by the Government of Ukraine in “Regulations on the research university” in 2010, did not correspond to the idea of the world-class universities. Using these indicators do not help to achieve high scientific performance. For example, the number of publications in Scopus of leading European universities typically more than 20 times higher than specified in the Regulations.

One of our conclusions is that to create the world-class research universities in the country we should identify the appropriate science performance indicators and to ensure their achievement rather than to provide research university status without proper level of the results and adequate support.

Modern systems of the university science evaluation use a number of articles and their citations as indicators in absolute values and per unit indicators. Despite the availability of information on research and development of Ukrainian universities, there is no methodology to calculate the number of researchers in the “full time equivalent” (FTE) and the science productivity per unit indicators.

It is proposed the original scheme of calculating the reduced number of researchers in accordance with the FTE approach. We generalize the experience of Ukrainian universities assessment in terms of scientific and scientific applied results to obtain by the different groups of scientists. The main procedure of this scheme is to calculate the sum of researchers in FTE, which consist of:

- the total number of university lecturers and «external» part-time researchers, taken into account with the coefficient equal to 0,5;

- the total number of staff researchers and the doctoral students – with the coefficient of 1;

- the total number of graduate students – with the coefficient of 2/3.

The proposed scheme can provide to calculate the scientific performance indicators for university assessment and ranking with rigor sufficient to determine they place among other institutions.

Propositions to define the main indicators of scientific results per FTE researchers are worked out. According to our research, the main indicators per researcher in full-time equivalent should include not only the number of publications and citations in Scopus, and h-index calculations, but also the volume of funds earned by scientists in carrying out research and development by grants and projects. The total number of publications (including not indexed in Scopus and Web of Science) is a very important source, but our statistics do not ready to differentiate between them on quality.

The tables show the main indicators for classical and technical universities, which are among the leaders in terms of publications in Scopus.

Conclusions and directions of further researches. By using the proposed scheme of calculating the number of researchers in FTE we have received results that make it possible to rank universities according to their intensity to obtain scientific and scientific applied results. These calculations also provide an opportunity to compare the intensity of research activities in different countries.

Further studies could to improve the evaluation of the number of researchers in FTE basing on an approach, which will provide an opportunity to clarify the parts of research activities for specific groups of university researchers. It is also necessary to determine how best to assess the articles in the national and international journals that are not indexed in Scopus and Web of Science, and how to make the assessment of other scientific and scientific applied results more transparent, understandable and correct. Among the problems that can be solved for the correct evaluation of university performance remain issues of incomparability and incommensurability of criteria and indicators. In our view, there should be found partial solutions and useful clarifications.